Російські журналісти «відзначаються» героїчними подвигами не лише на полях битв інформаційної війни проти України.
18 травня українські силовики в районі аеродрому м. Краматорськ затримали під час спецоперації двох росіян – О.Сидякіна та М.Сайченка, які виявилися оператором та кореспондентом телекомпанії LifeNews. Посвідчень, до речі, у них не було.
Їх взяли просто у засідці бойовиків, які саме облаштовували позицію під використання переносного зенітно-ракетного комплексу.
Здійнявся страшний галас. Міністр закордонних справ РФ С.Лавров особисто звернувся до чинного Глави ОБСЄ із закликом терміново вжити всі можливості для їхнього негайного звільнення.
Вчора речник Служби безпеки України заявила про зізнання О.Сидякіна і М.Сайченка в тому, що прибули в Україну не як журналісти. На кордоні вони сказали, що мета візиту – якийсь концерт.
Справжня мета полягала у тому, щоб добратися до Слов’янська для супроводження терористів та висвітлення їхньої «діяльності». До того ж вони ще й люб’язно надали ПЗРК місце в своїй автівці.
Російські журналісти (щонайменше таких агенцій, як «ИТАР-ТАСС», «Russia Тoday», «Россия-24», «ОРТ», «Комсомольская правда») дискредитували себе безпосередньою участю у нелюдському поводженні з людьми, веденням допитів затриманих громадян України, а також самоусуненням від протидії тортурам та катуванням людей (громадян України), затриманих терористами.
Зокрема, під час підготовки та поширення сюжетів про співробітників СБУ С.Потемського, Є.Варинського, Р.Кіяшка, захоплених терористами 27 квітня ц.р. у м. Горлівка російські репортери:
- здійснюючи де-факто допит затриманих, позбавлених можливості бачити та рухатись, брали участь у нелюдському поводженні з людьми;
- при фото- та відеофіксації де-факто допитів, замаскованих під «журналістські репортажі», репортери згаданих агенцій прагнули уникнути особистої самоідентифікації, ховаючи власні обличчя та замінюючи їх логотипами інформагенцій на мікрофонах;
- свідомо здійснювали брутальну фото- та відеофіксацію зазначених громадян України у напівроздягнутому стані, який публічно принижує людську гідність;
- уникли будь-яких оцінок та підтвердження фактів того, що затримані і полонені громадяни України були піддані терористами тортурам та катуванням (побиття, зв’язування, роздягання), сліди яких зафіксовані у фото- та відеоматеріалах;
- вступили у безпосередній контакт з озброєними терористами і по суті виступили на їхньому боці.
І нарешті про майже «смішне», якби не було так сумно.
18 травня у сюжеті каналу «Росія 1» про ситуацію в Україні з’явилися кадри, з контртерористичної операції на Північному Кавказі, які супроводжувалися такими словами: «Кожний день гинуть мирні жителі. Недалеко від Слав’янська нацгвардія розстріляла чоловіка. Біля тіла залишили зброю, даючи зрозуміти, що вбили ворога».
«Це може бути помилка комп’ютера. Або юні німфи-монтажниці щось неправильно взяли» - прокоментував ситуацію директор агенції «Росія сьогодні» і заступник директора Всеросійської державної телерадіокомпанії Д.Кисельов.
Все як завжди – «шерше ля фам». Одним словом, сталася помилка - не ту кнопку натиснули. Потім випадково натиснуть спусковий гачок ПЗРК, якщо вже не натискували, а може й стартову кнопку великої ракети.
Вони все вміють, оскільки вони - доблесні воїни чорного піару.
А от чи журналісти вони?