Територія: 25,4 тис. км2.
Чисельність населення: 2,1 млн. чол. (за результатами перепису 2021 року, включаючи 259 тис. громадян РПМ, що проживають за кордоном)
Природні ресурси: цинк, вугілля, нікель, мармур, гіпс, мідь, хром, свинець.
Провідні сектори господарства: харчова, легка, металургійна та гірничо-видобувна промисловість, вирощування та переробка сільськогосподарської продукції.
Грошова одиниця: денар (курс 60,0 денара/$, 62,0 денара/€).
Ставки податків: прибутковий - 10%, ПДВ - основна ставка 18%, включно з імпортом; основні товари та послуги, включно з с/г - 5%, ПДФО – основна ставка 10%, також застосовуються ставки у 15 або 18%, залежно від видів і розмірів доходів.
Внутрішній валовий продукт: біля $ 13 млрд. або $ 6 150 на душу населення (2021).
Зростання ВВП: +2,5% (2012-2019), -6,0% (2020), +4,0% (2021), +2,4% (1 кв. 2022).
Промислове виробництво: +5,6% (2019), -11,3% (2020), +1,4% (2021).
Обсяг «тіньового сектору»: близько 40% економіки країни.
Зовнішній борг: €9,55 млрд. або 81,4% ВВП (на 01.01.2022).
Бюджетний дефіцит: 2,1% ВВП (2019-20), 5,4% ВВП (2021).
Рівень безробіття: 15,7% працездатного населення (2021), рекордно знизився за останніх 5 років (з 23,7% у 2016 році), протягом яких у країні було створено майже 65 тис. нових робочих місць.
Середньомісячна номінальна зарплата: 28,7 тис. денарів або $550 (2021), +6% проти 2020.
Рівень споживчих цін (індекс інфляції): +0,8% (2019), +1,2% (2020), +3,2% (2021).
Обсяг зовнішньої торгівлі: $19,6 млрд. (2021), +28% проти 2020. Експорт – $8,2 млрд., імпорт – $11,4 млрд., негативне сальдо –$3,2 млрд.
Основні експортні ринки: країни ЄС (77%) та Західних Балкан (12%), найбільше імпорту: з країн ЄС (46%), головні партнери: Німеччина, ВБ, Греція, Сербія, Китай, Болгарія і Туреччина – більше 60% загального товарообігу РПМ.
Золотовалютні резерви: €3,63 млрд. (на 01.01.2022), покривають 4,5 місяці імпорту.
Прямі іноземні інвестиції: €6,364 млрд. (на 01.01.2022 року), з них протягом 2021 року – €512 млн. Найбільші інвестори: з Австрії, Великобританії, Греції, Нідерландів і Словенії (52% усіх інвестицій).
За останнє десятиліття в Північній Македонії було здійснено значні реформи у сфері дерегуляції, результатом яких стало істотне спрощення умов для ведення бізнесу в країні.
Це позначилося і передусім на покращення економічної та інвестиційної позиції РПМ – у рейтингу Doing Business країна піднялася з 29 місяця у 2013 році на десяте місце у 2019 році серед 190 країн світу, випереджаючи 26 країн ЄС (третє місце зайняла Данія, дев’яте місце – Великобританія). У рейтингу Doing Business 2020 Північну Македонію витіснили з першої десятки завдяки певному прогресу інших країн, проте наразі РПМ займає високе 17 місце.
Обсяг прямих іноземних інвестицій в Північну Македонію за останніх 20 років збільшився майже в 6 разів (з €1 млрд. до €6,4 млрд.), що також свідчить про покращення економічної ситуації.
СОТ відзначає належний рівень дотримання Північною Македонією своїх міжнародних зобов’язань щодо прозорості та передбачуваності торговельного режиму. Крім того, значним позитивом є серйозні заходи, здійснені Північною Македонією у сфері спрощення процедур торгівлі (оформлення товарів на митниці, взаємодія контролюючих органів тощо), а також приєднання до Угоди СОТ про торгівлю цивільною авіатехнікою (передбачає скасування мит на продукцію авіапрому).
Відзначається і прагнення РПМ до забезпечення відкритості торговельної та економічної політики через регіональну та міжнародну інтеграцію, як в рамках СОТ, так і шляхом укладання низки угод про вільну торгівлю, передусім з сусідніми країнами (CEFTA, Туреччина, ЄС), а також нещодавнє підписання відповідної угоди з Великобританією. Метою цього є підвищення конкурентоспроможності економіки країни, яка досить сильно залежить від розвитку торгівлі.
З метою підготовки Північної Македонії до інтеграції з ЄС країна вже понад півтора десятиріччя реалізує законодавчі, інституційні та економічні реформи, які наближають національне законодавство Північної Македонії до права ЄС, а також адаптують його відповідно до правил ЄС у багатьох сферах її торговельної та економічної політики. Серед останніх змін: підвищення прозорості та передбачуваності згідно з новим Законом про публічні закупівлі; удосконалення митного законодавства та процедур; створення в цілому відкритого режиму для надходження прямих іноземних інвестицій.
Керівництво новопризначеного Уряду Північної Македонії на чолі з Зораном Заєвим наразі приділяє значну увагу різним аспектам економічної, торговельної та інвестиційної політики. Зокрема, Урядом буде продовжено реалізацію структурних реформ, започаткованих попередньою владною коаліцією, з метою покращення ситуації на ринку праці, зменшення розміру тіньового сектору економіки, покращення якості роботи державних органів та удосконалення податкової системи. Ці реформи необхідні для вирішення одного з головних проблемних питань Північної Македонії – недостатньо високого рівня продуктивності праці.
Серед пріоритетних напрямів Програми діяльності Уряду Північної Македонії на 2020-24 рр.: прискорення економічного зростання, зокрема розвиток промисловості країни, сприяння збільшенню виробничого сектору, залучення прямих іноземних інвестицій та збільшення внутрішнього інвестування, а також модернізація транспортної інфраструктури та зменшення рівня державного контролю за цінами.
Крім того, від початку поширення у країні коронавірусу в умовах пандемії Урядом РПМ розроблено та вже впроваджено низку заходів (шість т.зв. пакетів) з метою стимулювання внутрішнього попиту, компенсації збитків підприємцям, що постраждали від обмежень своєї діяльності, послаблення податкового режиму тощо.
Серед заходів, що також сприятимуть подальшому економічному розвитку РПМ та покращенню інвестиційного оточення країни, є внесення змін до Митного тарифу країни з метою зниження деяких достатньо високих тарифних ставок, що застосовуються за певними тарифними лініями сільськогосподарської продукції у порівнянні з промисловими товарами. Згідно з актуальними прогнозами Народного банку країни, після падіння ВВП у 2020 році на рівні -6,0% спостерігатиметься поступове відновлення росту економіки Північної Македонії протягом двох наступних років на рівні 3,9% і 3,6%, що свідчить про непогані можливості господарського сектору РПМ протистояти значним зовнішнім викликам.
Як результат, вже у 2021 році ВВП країни зріс на 4,0%, що свідчить про поступовий початок відновлення національної економіки, зокрема й у результаті достатньо грамотних заходів Уряду з подолання соціально-економічних наслідків коронакризи.
Для України політика Північної Македонії щодо подальшої лібералізації існуючого тарифного режиму з країнами, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, є надзвичайно важливою, передусім з огляду на діючу двосторонню Угоду про вільну торгівлю. Обидві сторони зацікавлені у максимальній лібералізації Угоди, в першу чергу в частині торгівлі сільськогосподарською продукцією, та покращенні взаємного доступу до відповідних ринків двох країн. Також потребує якнайшвидшого відновлення діяльність відповідного міжурядового органу - Спільного комітету з імплементації Угоди про вільну торгівлю, під час засідання якого і мають бути підписані давноочікувані зміни до Угоди.
Крім того, наразі потребує активного використання існуючий потенціал розширення співпраці між РПМ та Україною у торгівлі та інших сферах економічній співпраці, зокрема енергетиці, промисловості, будівництві, транспорті, туризмі. Проведення у червні 2021 року третього засідання Міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва, яка не збиралася рівно 12 років, стало потужним чинником подальшої інтенсифікації двосторонньої торговельно-економічної співпраці, збільшення взаємного товарообігу, розширення існуючих та пошуку нових можливостей для українського експорту до Північної Македонії.