28 червня в Україні відзначається державне свято - День Конституції України. Цього дня, 16 років тому, Верховна Рада України прийняла новий Основний закон країни - першу Конституцію новітньої незалежної Української держави.
Конституція закріпила правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, а також врахувала кращі світові традиції та історичний досвід українського народу.
Враховуючи багату конституційну спадщину, робота над створенням Основного Закону нашої держави розпочалася відразу після проголошення її незалежності в 1991 році із залученням найкращих світових експертів та вітчизняних фахівців, що завершилась схваленням Верховною Радою в червні 1996 року Конституції України.
Довідково: першою Конституцією Української держави вважається „Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорізького” (1710) Пилипа Орлика, яка була співзвучна тогочасним тенденціям розвитку європейської політичної думки, а в деяких аспектах навіть випереджала європейську політичну теорію та практику, надавши перевагу принципам конституціоналізму над панівною тоді в Європі ідеєю абсолютизму.
Ще одним важливим етапом державотворчого процесу стало прийняття Центральною Радою 29 квітня 1918 року Основного Закону Української Народної Республіки під назвою „Статут про державний устрій, права і вільності УНР”, а також схвалення Західноукраїнською Республікою 13 листопада того ж року Тимчасового Основного Закону. Однак, трагічні події тодішньої епохи завадили втіленню в життя положень цих документів.
Конституція України 1996 року, крім закріплення ключових принципів державності, демократії та основних прав і свобод людини, визначає зовнішньополітичну діяльність України як таку, що спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.
Однак, розвиток української державності продемонстрував необхідність подальшого вдосконалення Основного Закону нашої держави.
Спроба такого реформування була здійснена в грудні 2004 року. Проте, цей процес не досягнув поставленої мети, оскільки відбувався з порушенням конституційної процедури внесення змін до Конституції України та став втіленням складного компромісу між різними політичними силами.
З метою напрацювання пропозицій щодо змін до Конституції України на основі узагальнення практики реалізації Основного Закону України згідно з Указом Президента України 17 травня 2012 року утворено Конституційну Асамблею. Головою Конституційної Асамблеї, за пропозицією Науково-експертної групи з підготовки Конституційної Асамблеї, призначено Леоніда Кравчука - Президента України у 1991-1994 роках.
До її складу увійшли кращі наукові та громадські експерти у сфері українського конституціоналізму. У сучасних політико-правових реаліях це дає підстави для оптимізму щодо ефективної роботи Конституційної Асамблеї та створення відкритого професійного формату для дискусії про модернізацію Конституції, досягнення високого рівня громадського сприйняття та можливостей політичного консенсусу при подальшій процедурі внесення змін до Основного Закону.
20 червня 2012 року відбулося перше засідання Конституційної Асамблеї, на якому було вирішено зосередити зусилля над напрацюванням Концепції про внесення змін до Конституції.
Оновлена Конституція України має бути зорієнтована на утвердження людини як найвищої цінності суспільства та держави.
Українська сторона в рамках модернізації Основного Закону продовжуватиме відкритий діалог з усіма зацікавленими іноземними партнерами, насамперед, експертами Ради Європи та Венеціанської Комісії.