Посилання: https://civilmedia.mk/ukrainskata-ambasadorka-larisa-dir-za-tsivil-media-ruskiot-agresor-gi-koristi-studot-i-temninata-kako-oruzhje-protiv-ukraintsite/

Напередодні ще однієї зими в умовах російської агресії захист цивільного населення та забезпечення електроенергією, опаленням і водою залишаються одними з найбільших викликів для України. В інтерв’ю для CIVIL MEDIA Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Північна Македонія Лариса Дір застерігає від наслідків російських атак на енергетичну інфраструктуру та закликає до додаткової міжнародної підтримки. Водночас вона підтверджує готовність України до енергетичного перемир’я та пояснює позицію Києва щодо завершення війни.

Лариса Дір розповідає про санкційний тиск на Росію, ситуацію на тимчасово окупованих українських територіях, незаконну депортацію дітей і долю цивільних осіб та військовополонених, які перебувають у російському полоні. У центрі уваги також російські кібератаки та дезінформація як загроза європейській безпеці, а також реформи, завдяки яким Україна продовжує свій шлях до Європейського Союзу.

Інтерв’ю завершується конкретним закликом до солідарності: підтримати придбання генератора для амбулаторії в Чистополі в межах ініціативи «Тепло для України» (#WarmthForUkraine), щоб медичний заклад міг і надалі надавати допомогу навіть під час перебоїв з електропостачанням.

CIVIL MEDIA: Пані Посол, яких наслідків завдають російські атаки на українські міста та енергетичну інфраструктуру напередодні зими? Якої підтримки Україна найбільше потребує для захисту громадян і зміцнення своєї енергетичної стійкості?

ПОСОЛ ЛАРИСА ДІР: Росія продовжує щоденні атаки на українські міста, цивільне населення та енергетичну інфраструктуру, що залишаючи сотні тисяч українських родин без електроенергії та водопостачання.  За останній тиждень вона застосувала майже 2 300 ударних дронів, 1 600 керованих авіабомб і 48 ракет різних типів. Від середини літа зафіксовано 2 147 атак на енергетичну інфраструктуру України.

Ці удари мають безпосередній вплив на повсякденне життя людей і роботу критично важливих систем. Кремль намагається використати зиму як інструмент тиску на українське суспільство, позбавляючи людей електроенергії, тепла та води.

Важливими є висновки Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні, представлені 26 жовтня 2026 року у доповіді у Третьому комітеті 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Комісія встановила, що російські цілеспрямовані атаки на енергетичну інфраструктуру, які протягом понад чотирьох років позбавляли мільйони українців електроенергії, тепла та води, є воєнними злочинами, а масштабні й систематичні удари, що спричинили тяжкі страждання цивільних, — злочином проти людяності. Комісія також дійшла висновку, що ці атаки були умисними та відповідали державній політиці РФ, спрямованій на позбавлення цивільних життєво необхідного енергопостачання.

Мені б хотілося, щоб кожен, хто в силах приймати державницькі рішення у себе в країні, зважив на ці висновки, особливо напередодні зими. Росія продовжує використовувати холод і темряву як зброю проти українців. Життя мільйонів українців знову опинилося під загрозою через холод і темряву.

Саме тому напередодні зими для нас особливо важливо зміцнити енергетичну стійкість країни та забезпечити додаткову міжнародну підтримку.

Також нашим головним пріоритетом залишається посилення протиповітряної оборони — зокрема, забезпечення перехоплювачами та боєприпасами для різних систем, у тому числі F-16, а також засобами протидії реактивним «Шахедам». Україні потрібні нові пакети допомоги та підтримка для покриття дефіциту оборонного бюджету.

CIVIL MEDIA: Чи є Україна готовою до енергетичного перемир’я і які можливості Ви бачите для ширшого припинення вогню? Якими є червоні лінії України в зусиллях, спрямованих на завершення війни?

ПОСОЛ ЛАРИСА ДІР: Так, Україна вкотре підтвердила свою готовність до енергетичного перемир’я. Взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі могло б стати першим практичним підтвердженням готовності Росії завершити війну, однак Кремль продовжує давати команди атакувати енергетичну інфраструктуру України.

Україна ніколи не була і не буде перешкодою для миру та залишається конструктивною, прагнучи наблизити завершення війни. Водночас наші червоні лінії незмінні: територіальні питання можуть обговорюватися лише на рівні лідерів, обмеження щодо Збройних сил України та нейтралітет України не підлягають обговоренню, а гарантії безпеки не можуть диктуватися РФ.

Україна готова до енергетичного перемир’я, припинення вогню на морі, обміну полоненими за формулою «всіх на всіх» і зустрічі лідерів.

CIVIL MEDIA: Як слід посилити санкційний тиск, щоб обмежити джерела фінансування російської воєнної машини? Якими умовами має супроводжуватися можливе пом’якшення або скасування санкцій?

ПОСОЛ ЛАРИСА ДІР: Щоб зупинити російську агресію, міжнародна спільнота має використовувати всі наявні інструменти тиску. Доходи від торгівлі нафтою, газом і нафтопродуктами залишаються основним джерелом фінансування війни проти України. Послаблення санкцій без чітких зобов’язань щодо деескалації збільшує ресурси Кремля, заохочує продовження агресії та віддаляє мир. Кожен долар від продажу енергоресурсів допомагає фінансувати російську воєнну машину й терор проти цивільного населення.

Санкційний тиск має бути пов’язаний із завершенням війни, а не з перспективою діалогу.

Санкції були запроваджені у відповідь на російську зухвалу збройну агресію, тому їхнє скасування має відбуватися за чітким механізмом, пов’язаним із завершенням війни.

Україна виступає за посилення тиску на ключові сектори російської економіки — нафтову галузь, фінансову систему, енергетику, ІТ та військово-промисловий комплекс. У цьому контексті важливим є нещодавнє найбільше за масштабом розширення санкційних списків ЄС проти Росії (майже 1 600 нових включень до санкційного списку, спрямованих, зокрема, проти військово-промислового комплексу, причому понад половина пов’язана з виробництвом балістичних ракет).

24 жовтня 2026 року Президент України Володимир Зеленський підписав укази про введення в дію рішень Ради національної безпеки і оборони України щодо санкцій проти російських суб’єктів та осіб, які сприяють виробництву російської балістики, а також постачають російському ОПК обладнання й компоненти для військової авіації, бронетехніки, ракетного озброєння та дронів. Реальний санкційний тиск має тривати, щоб позбавити державу агресора можливостей підживлювати механізми війни, яка є кремлівським кредом для існування.

CIVIL MEDIA: Якою є гуманітарна ситуація на тимчасово окупованих українських територіях, зокрема в Олешках, і з якими порушеннями прав людини стикається населення під російською окупацією?

ПОСОЛ ЛАРИСА ДІР: Гуманітарна ситуація на тимчасово окупованих рф України територіях залишається вкрай тривожною.

В окупованих Олешках на Херсонщині приблизно 2 тисячі людей, зокрема 50 дітей, тривалий час не мають належного доступу до їжі, питної води та медикаментів. Ще близько 4 тисяч людей, серед них орієнтовно 150 дітей, залишаються в селах громади. Допомогу ускладнюють заміновані російськими військами дороги, які перешкоджають безпечному доступу до міста.

27 жовтня о 3:00 за київським часом у районі Олешок розпочався запропонований американською стороною режим припинення вогню, який триватиме кілька днів. Головна мета - припинити блокаду, дати людям можливість жити та, за можливості, евакуювати їх до України, де вони могли б отримати все необхідне й підтримку.

Але правда в тому, що ситуація на інших тимчасово окупованих РФ українських територіях теж жахлива. Росія систематично застосовує незаконні затримання, катування та фіктивні судові процеси, зокрема проти українських дітей, порушуючи міжнародне гуманітарне право. Систематична дискримінація, переслідування та репресії проти українських громадян за мовною ознакою є ключовим набором катівної політики Кремля, спрямованої проти українців.

Українці на тимчасово окупованих територіях, які відмовляються отримувати російське громадянство, зазнають погроз, залякування та обмежень у доступі до гуманітарної допомоги й базових потреб.

Російська окупація українських територій супроводжується системними порушеннями прав людини, тиском на громадян і спробами позбавити українців їхньої національної ідентичності. Тому міжнародна увага до ситуації на тимчасово окупованих територіях і документування порушень залишаються надзвичайно важливими.

CIVIL MEDIA: Що відомо про масштаби незаконної депортації та примусового переміщення українських дітей? Як відбувається їхнє повернення і наскільки важливою є міжнародна підтримка, зокрема участь Північної Македонії в цьому процесі?

ПОСОЛ ЛАРИСА ДІР: Росія продовжує примусове переміщення та незаконну депортацію українських дітей, водночас перешкоджаючи їхньому поверненню й возз’єднанню з родинами. Зафіксовано понад 20 651 повідомлення про незаконну депортацію або примусове переміщення дітей. Росія не надає Україні та міжнародним організаціям необхідної інформації, що ускладнює пошук і перевірку даних про дітей.

Після депортації окупанти змінюють громадянство дітей, передають їх російським сім’ям, а також перешкоджають їхньому виїзду з РФ. Регіональний центр прав людини задокументував 165 так званих «таборів перевиховання», де українських дітей піддають мілітаризації та русифікації.

Попри перешкоди зі сторони рф, Україні вдалося повернути 2 752 дітей із депортації, примусового переміщення та тимчасово окупованих територій. Ми вдячні усім країнам –учасницям Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, зокрема Північній Македонії, за активну залученість і зусилля у процесі повернення українських дітей. Кожне повернення — це відновлення права дитини на сім’ю, безпеку та власну ідентичність. Це зустріч дитини з батьками.

CIVIL MEDIA: Що відомо про долю та умови утримання українських цивільних осіб і військовополонених у російському полоні? Яких результатів вдається досягти в межах зусиль із їхнього звільнення і що необхідно для їхнього повернення додому?

ПОСОЛ ЛАРИСА ДІР: Росія незаконно утримує тисячі українських цивільних. Україна встановила факти незаконного затримання 1 926 цивільних, а місцеперебування ще 12 887 осіб залишається невідомим. Деякі українці перебувають у полоні майже 12 років.

У січні 2026 року Росії та Міжнародному комітету Червоного Хреста було передано списки пріоритетних для звільнення цивільних: 245 людей віком від 60 років, 176 жінок, 276 осіб, затриманих до початку повномасштабного вторгнення, а також трьох представників ОБСЄ. Росія не надала відповіді.

Україні відомо про понад 300 місць утримання українців у Росії, Білорусі та на тимчасово окупованих територіях. МКЧХ не має доступу до цих місць. За даними ООН, понад 95% опитаних українських військовополонених повідомили про катування або жорстоке поводження; ООН підтвердила 129 страт українських військовополонених і 48 смертей у полоні.

За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, станом на 26 жовтня з російського полону було звільнено 9 996 осіб. 23 жовтня додому повернулися 270 українців, серед яких 261 військовослужбовець і 9 цивільних. Більшість із них потрапили в полон у 2022 році, зокрема 221 особа під час оборони Маріуполя, серед яких 72 захисники «Азовсталі».

Цьогоріч тема зустрічі країн-учасниць Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, яка відбулась в Торонто 28-29 вересня за співголовування України, Канади і Норвегії, - Шляхи до миру: повернення українських дітей, незаконно утримуваних цивільних і військовополонених. Що це не випадково ви вже зрозуміли з вже наведених цифр і фактів.

Повернення полонених є необхідною умовою відновлення миру. Росія має бути притягнута до відповідальності за свої злочини, незаконне утримання людей і нелюдське поводження з полоненими.

Імена полонених мають звучати, передаватися, потрібо докладати зусиль весь час їх озвучувати для того, щоб врешті-решт домогтися їхнього звільнення.

CIVIL MEDIA: Як Росія використовує кібератаки, дезінформацію та інші форми гібридного впливу у своїй агресії проти України? Що означає поширення цих загроз для безпеки Європи?

ПОСОЛ ЛАРИСА ДІР: Російська агресія не обмежується фізичними ударами по українських містах. Вона охоплює також кіберпростір, інформаційний простір та інші сфери, що безпосередньо впливають на безпеку європейських держав.

За даними Microsoft Digital Defense Report 2026, Україна посідає третє місце у світі серед країн, які найбільше потерпають від кіберзагроз.

Водночас Росія нарощує фінансування пропаганди, яке цьогоріч зросло на 54%. Російські пропагандистські центри використовують інформаційні маніпуляції, автоматизовані мережі ботів і контент, створений за допомогою штучного інтелекту, щоб впливати на громадську думку й дискредитувати Україну.

Ці загрози стосуються вже не лише України. Росія більше не просто випробовує Європу — вона вже атакує її. Методи тиску, які Росія роками застосовувала проти України, тепер спрямовуються і проти країн ЄС та НАТО.

Очевидно, що потрібна рішуча стратегія протидії російським загрозам, оскільки це про безпеку і виживання.

CIVIL MEDIA: Як Україна реалізує реформи, необхідні для вступу до Європейського Союзу, в умовах війни? Яке значення мають нові законодавчі заходи щодо забезпечення освітніх прав корінних народів і національних меншин для просування переговорів про вступ?

ПОСОЛ ЛАРИСА ДІР: Попри війну, Україна також продовжує працювати над реформами та виконанням зобов’язань на шляху до членства в Європейському Союзі. Це важливо, адже боротьба України — не лише за власну безпеку, а й за можливість вільно визначати своє майбутнє.

12 жовтня Президент України Володимир Зеленський підписав закон про забезпечення освітніх прав корінних народів України та національних меншин. Закон передбачає запровадження статусу «школи національної меншини» для закладів освіти, у яких представники певної етнічної групи або корінного народу становлять понад 50% учнів. Такі школи матимуть право використовувати рідну мову поряд із державною під час навчання, у назвах закладів, установчих документах і поточній документації. Також випускники зможуть отримувати документи про освіту державною мовою та їхні дублікати мовою національної меншини.

Це рішення має важливе значення для європейської інтеграції України. Ухвалення відповідного законодавства було однією з вимог уряду Угорщини для розблокування відкриття двох переговорних кластерів у межах вступу України до ЄС: кластера № 2 «Внутрішній ринок» і кластера № 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».

Відкриття цих кластерів — це не лише політичне питання, а й питання конкретних правил функціонування української економіки за стандартами ЄС. Водночас цей процес має значення для морального духу й мотивації українського суспільства.

Україна працює над усіма питаннями, необхідними для просування переговорного процесу та виконання зобов’язань на шляху до членства в Європейському Союзі.

CIVIL MEDIA: На завершення, з яким закликом Ви хотіли б звернутися до громадян і потенційних донорів у межах ініціативи «Тепло для України»? Яка допомога потрібна амбулаторії в Чистополі та що вона означатиме для місцевого населення?

ПОСОЛ ЛАРИСА ДІР: Я хотіла б звернутися з проханням про підтримку нашої гуманітарної ініціативи. 

У межах #WarmthForUkraine ми розпочинаємо новий збір коштів на генератор для амбулаторії в селі Чистопіль Нікопольського району Дніпропетровської області, розташованого за 20 км від лінії фронту. 

Генератор допоможе закладу продовжувати надавати медичну допомогу під час відключень електроенергії. 

Запрошуємо всіх небайдужих долучитися.