Посилання: https://civilmedia.mk/denonoken-teror-vrz-ukraina-pvo-e-prashane-na-neposredno-spasuvane-zhivoti/
Цієї ночі, на 20 серпня 2026 року, РФ 9 годин поспіль наносила ракетні удари по Україні. Загиблі, поранені. В Києві зруйновані житлові будинки, школи, лікарні. Кількість ракетних і дронових ударів збільшується, тривоги лунають і вдень, і вночі - російський терор проти цивільного населення України є системним, щоденним і невибірковим.
За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, липень 2026 року став одним із найкривавіших місяців для цивільного населення України від початку повномасштабного вторгнення РФ. Протягом одного місяця в Україні від російських обстрілів загинули щонайменше 437 цивільних, ще 2610 людей були поранені. Кількість загиблих стала найвищою з травня 2022 року, а загальна кількість цивільних жертв — загиблих і поранених — була найвищою з березня 2022 року. Сухий цифровий вимір - кількість жертв зросла на 70% - моторошний біль.
Особливо тривожними є дані щодо дітей: у липні загинули щонайменше 17 дітей, ще 166 були поранені. Йдеться лише про смертельні випадки, які вдалося перевірити міжнародним спостерігачам, тому фактична кількість постраждалих, за оцінкою ООН, може бути вищою.
Ці цифри показують зміну характеру російської повітряної кампанії терору. Далекобійні ракети та безпілотники стали головною причиною цивільних втрат у липні — на них припало 38% усіх загиблих і поранених, або 183 загиблих та 967 поранених. Причому більшість цих жертв була зафіксована далеко від лінії фронту, у великих українських містах.
Це означає, що війна для мільйонів українців не закінчується за сотні кілометрів від фронту. Київ, Харків, Одеса, Дніпро та інші міста залишаються під загрозою балістичних і крилатих ракет та ударних дронів. У липні наслідки російських атак були зафіксовані у 14 областях України. Найбільше цивільних постраждало у столиці — 54 людини загинули та 202 були поранені. У Херсоні загинули 34 цивільних і 424 були поранені, у Запоріжжі — 27 загиблих і 280 поранених, у Сумах — 20 загиблих і 152 поранених.
При цьому російська тактика дедалі більше охоплює різні типи озброєння. Кількість цивільних жертв від авіаційних бомбардувань у липні зросла на 143% порівняно з попереднім місяцем. Керовані авіабомби стали другою найбільшою причиною цивільних втрат після далекобійних ракет і дронів. Поблизу фронту ситуація не менш небезпечна: дрони короткої дальності у липні 2026 року вбили 111 цивільних і поранили 710 — це найвищий місячний показник таких втрат від початку повномасштабного вторгнення.
Українські міста та села цілодобово під постійною смертельною загрозою. Прифронтові населені пункти Донецької, Херсонської, Запорізької та Сумської областей потерпають від артилерійських обстрілів, ударів керованими авіабомбами та FPV-дронів. Великі міста, далеко від фронту, перебувають під російськими атаками балістичних й крилатих ракет, реактивних дронів.
Російська кампанія не обмежується ударами по безпосередніх військових цілях. Систематичні атаки на енергетику, інфраструктуру опалення, водопостачання мають наслідком погіршення умов життя мільйонів цивільних. Удари по критичній інфраструктурі чинять додатковий гуманітарний тиск і роблять повсякденне життя в українських містах дедалі складнішим. Окремим напрямом російських атак у липні цього року стали Одеська та Миколаївська області: ООН зафіксувала щонайменше 39 атак на морські судна та портову інфраструктуру, зокрема щонайменше 20 атак на судна. Унаслідок цих атак загинули 19 людей і 25 були поранені.
13 серпня цього року росйські дрони цілеспрямовано атакували пасажирський потяг на Одещині, у якому перебували понад 300 людей, серед них понад сотня дітей; двоє машиністів загинули. Це був цивільний транспорт, повний цивільних людей – і російський оператор дронами не міг цього не бачити – це свідомий злочин проти життя.
На цьому тлі питання української протиповітряної та протиракетної оборони стає питанням безпосереднього порятунку життів. Балістичні та гіперзвукові ракети залишаються однією з найбільших загроз для українських міст, а можливість захищати населення від них напряму залежить від наявності сучасних систем ППО та достатньої кількості ракет-перехоплювачів. Передача Україні додаткових перехоплювачів для систем Patriot запобігає новим жертвам і може зупинити російські злочини.
Посилення української ППО має значення не лише для України. Захист українських міст від балістичних атак є стратегічною інвестицією в європейську безпеку: він дає можливість напрацювати практичний досвід протидії сучасній ракетній загрозі та водночас не допустити подальшого зростання кількості жертв.
Рекордне зростання кількості загиблих і поранених не може завершуватися черговим висловленням занепокоєння – мають бути засоби протиракетної оборони, посилення санкцій, які збільшуючи ціну війни для РФ, змусять її припинити збройну агресію. Прискорення постачання систем ППО та ракет до них, збільшення політичного тиску на Москву і забезпечення невідворотної відповідальності за атаки на цивільне населення України – є основними першочерговими діями на зараз.