• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Mакедонски
Стаття Посла України Лариси Дір до Дня пам'яті жертв геноциду (9 грудня)
Опубліковано 09 грудня 2023 року о 10:54

На 9 декември 1948 година, Генералното собрание на ОН ја усвои Конвенцијата за спречување и казнување на злосторството геноцид.

Тоа што се појави овој меѓународен документ е голема заслуга на специјалистот за меѓународно право Рафаел Лемкин, кој всушност го именуваше ова злосторство, а воедно и беше првиот што ги анализираше злосторствата на сталинистичкиот режим против Украинците. Делата на Рафаел Лемкин за советскиот геноцид во Украина беа вклучени од кремљ во таканаречениот „федерален список на екстремистички материјали“.

Неизнесувањео пред лицето на правдата на виновните за претходниот геноцид врз Украинците, политичкиот конформизам на демократскиот свет, „business as usual“ со државата-терорист рф, за чиј лидер Меѓународниот кривичен суд издаде потерница за затвор, е основа за можни нови злосторства на режимот на кремљ.

Од убиствата на Украинците со глад од страна на советскиот тоталитарен режим во 1932-1933 година до масовните убиства, тортури и мачења во Буча, Ирпин, Мариупол, извршени од руските окупатори во 2022 година се поминати 90 години.

Од геноцидот во 30-те години на 20. век до геноцидот во 20-те години на 21. век, советскиот тоталитарен режим ги уништуваше Украинците преку политички репресии, колективизација, депортација, окупација.

Односно, режимот на кремљ го претвори уништувањето на Украинците во процес на тековни злосторства.

Сега рф врши убиства, киднапирања, силувања, мачења на привремено окупираната територија на Украина.

Вооружените сили на рф намерно создаваат такви услови што им предизвикуваат исклучително страдање на Украинците.

Покрај тоа, со цел да се уништи самоидентификацијата на Украинците, рф ги депортира украинските деца на територијата на рф, насилно ги преселува и ги предава украинските деца да бидат одгледувани во туѓа средина.

Членот 2 од Конвенцијата за спречување и казнување на злосторството геноцид го дефинира присилното преселување на деца како геноцид – односно дело извршено со намера целосно или делумно да се уништи национална, етничка група како таква.

Сега, Украина, заедно со своите партнери, работи на создавање на Коалиција за поддршка на враќањето на украинските деца депортирани или насилно раселени од страна на руската федерација од привремено окупираните територии на Украина, покрај тоа што и државните органи и волонтерите секојдневно прават неверојатни напори да ги вратат украинските деца дома.

Конвенцијата е стара 75 години, а човештвото не се ослободи од таквото страшно злосторство. Згора на тоа, државата-терорист рф, членка на Советот за безбедност на ОН, го продолжува злосторството – ги уништува Украинците.

Дехуманизацијата на руското општество е очигледна, дури и преку прифаќањето од страна на оние кои самите не убиваат Украинци на убиствата, тортурата, заземањето на суверената украинска територија, ракетниот терор, разорното уништување на критичната цивилна инфраструктура, што предизвикува страдање.

Прашањето е дали оваа дехуманизација ќе се прошири низ светот во другите општества поради можната прифатливост за нив на економски профит во рускиот формат „business as usual“.

И самата Конвенција и резолуцијата на Генералното собрание на ОН за воспоставување на овој меморијален Ден би требало да бидат еден вид заштитници од тешкото злосторство геноцид.

Но, геноцидот на Украинците продолжува пред вашите очи.


****************************************************************************************************************************************

09 грудня 1948 року ГА ООН було прийнято Конвенцію про запобігання злочину геноциду й покарання за нього.

Те, що цей міжнародний документ з’явився – велика заслуга фахівця міжнародного права Рафаеля Лемкіна, який і дав назву цьому злочину, а також першим зробив аналіз злочинів сталінського режиму проти українців. Праці Рафаеля Лемкіна про радянський геноцид в Україні були внесені кремлем до, так званого, «федерального списку екстремістських матеріалів».

Непритягнення до відповідальності винних за попередній геноцид українців, політичний конформізм демократичного світу, «business as usual» з державою-терористом рф, очільнику якої Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт – підґрунтя для можливих нових злочинів кремлівського режиму.

Від вбивства радянським тоталітарним режимом українців голодом у 1932-1933 до масових вбивств, тортур, катувань у Бучі, Ірпіні, Маріуполі, вчинених російськими окупантами у 2022 році – 90 років.

Від геноциду у 30-х роках ХХ століття до геноциду 20-х роках ХХІ століття радянський тоталітарний режим ще винищував українців політичними репресіями, колективізацією, депортацією, окупацією.

Тобто, кремлівський режим перетворив нищення українців у процес триваючих злочинів.

Зараз рф вчиняє на тимчасово окупованій території України вбивства, викрадення, зґвалтування, катування.

Збройні сили рф навмисно створюють такі умови, які завдають виняткових страждань українцям.

Крім цього, з метою знищення самоідентифікації українців – рф депортує українських дітей на територію рф, примусово переміщує і передає українських дітей на виховання до чужого середовища.

Стаття 2 Конвенції про запобігання та покарання злочину геноциду примусову передачу дітей визначає як геноцид – тобто дія, що вчинена з наміром знищити повністю або частково національну, етнічну групу як таку.

Зараз Україна разом з партнерами працює над створенням Коаліції зі сприяння поверненню українських дітей, депортованих чи примусово переміщених російською федерацією з тимчасово окупованих територій України, крім того, що і державні органи, і волонтери щоденно докладають неймовірних зусиль для повернення українських дітей додому.

Конвенції 75 років, а людство не звільнилося від такого жахливого злочину. Більше того, держава-терорист рф – член Ради Безпеки ООН продовжує злочин – знищує українців.

Дегуманізація російського суспільства очевидна, навіть через прийнятність тими, хто сам не вбиває українців, убивств, тортур, захоплення суверенної української території, ракетного терору, нищівної руйнації критичної цивільної інфраструктури, що завдає страждань.

Питання у тому, чи не пошириться світом ця дегуманізація на інші суспільства через можливу прийнятність для них економічних зисків у російському форматі «business as usual».

І сама Конвенція, і резолюція Генеральної Асамблеї ООН про встановлення цього пам’ятного Дня мали б бути своєрідними запобіжниками тяжкому злочину геноциду.

Але геноцид українців продовжується на ваших очах.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux