Посилання/линк - https://civilmedia.mk/kremlovskiot-rezhim-na-tortura/
Кремлівський режим тортур
З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну – на жовтень 2025 року з російського полону вдалося повернути 7 тисяч українців.
Точна кількість українських військовополонених невідома, оскільки РФ відмовляє міжнародним моніторинговим групам у доступі.
На фоні того, що РФ денонсувала Європейську конвенцію проти тортур, механізм контролю за дотриманням заборони тортур практично відсутній.
Незалежний зовнішній контроль зникає, залишається внутрішній російський контроль у країні, що військову агресію вважає кредом своєї зовнішньої політики.
Військові і силові структури РФ масово застосовують тортури – про це задокументовано у звітах правозахисників та журналістських розслідуваннях. Про це багато свідчень від українських військовополонених, яким вдалося пережити полон. Про це є «німі» свідчення українських полонених, які були закатовані у в’язницях РФ. Їхні понівечені тіла – свідчення жорстокого поводження і дикої жорстокості РФ.
Вікторія Рощина, українська журналістка, була закатована в полоні російськими окупантами. Саме Вікторії Рощиній була присвячена окрема експозиція під час осінньої сесії ПАРЄ (1 жовтня 2025 року), яка відбулася у Страсбурзі. Приблизно ще 26 журналістів залишаються у російському полоні, яких потрібно визволити.
У вересні 2025 року Організація з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ) опублікувала Звіт про можливі порушення та зловживання міжнародним гуманітарним правом у сфері прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов’язані з поводженням РФ з українськими військовополоненими.
Як відомо, РФ відмовилася співпрацювати з Місією незалежних експертів ОБСЄ. У своєму Звіті Місія встановила, що жорстока практика поводження РФ з українськими військовополоненими має масовий і системний характер, що супроводжується послідовними і навмисними діями, спрямованими проти захисників України.
Місія також встановила численні грубі порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини – масове та систематичне застосування катувань, сексуальне насильство, свавільні страти, умисне ненадання належного харчування, медичної допомоги, що призводило до смертей у місцях утримання.
Було встановлено, що РФ систематично відмовляє військовослужбовцям Збройних Сил України у статусі військовополонених, натомість «визначає» їх як «осіб, затриманих за протидію спеціальній військовій операції». Так само «визначаються» РФ й українські цивільні особи.
Тобто держава-агресор РФ застосовує свій режим кримінального переслідування для українських військовослужбовців, які захищають свою Українську державу від російських агресорів.
Місія, як зафіксовано у Звіті, отримала достовірну інформацію, яка свідчить про те, що українські військовополонені, яких утримує РФ, піддаються систематичним катуванням та жорстокому поводженню.
Такі зловживання відбуваються протягом усього полону – під час захоплення, дорогою до місця утримання, під вартою.
Методи, які були задокументовані, включають жорстоке побиття кулаками, прикладами гвинтівок, електрошок, стресові пози, примусові виснажливі фізичні вправи, напади собак, імітацію страт, погрози смертю, зґвалтуванням або каліцтвом, примусове оголення, тривале стояння на колінах, багато форм психологічного приниження.
В опублікованій 23 вересня 2025 року Доповіді ООН з прав людини йдеться про жахливе становище тисяч осіб, які утримуються під вартою з моменту повномасштабної агресії РФ проти України.
У Доповіді зафіксовано, що російська влада систематично піддавала українських цивільних осіб, утримуваних на окупованій українській території, катуванням і жорстокому поводженню.
У цій Доповіді теж зазначається, що РФ застосовувала кримінальне законодавство РФ на окупованій території, ігноруючи зобов’язання, передбачені Міжнародним гуманітарним правом. Велика кількість свавільних затримань, насильницькі зникнення створили гнітючу атмосферу і клімат страху на окупованій території України.
Задокументована практика поводження РФ з українськими військовополоненими і цивільними, яка включає страти, катування, утримання в нелюдських умовах – це свідчення про воєнні злочини РФ і злочини проти людяності.
Безкарність російських злочинців лише «заохочує» їх до нових злочинів. Усі замовники, організатори і виконавці цих злочинів мають бути притягнуті до відповідальності. І тут велика надія на Спеціальний трибунал за злочин агресії проти України, створений коаліцією держав, до якої увійшла і Північна Македонія.
Україна постійно закликає міжнародне співтовариство до посилення політичного та санкційного тиску на державу-агресора РФ.
Українцям, як повітря, потрібна консолідація міжнародних зусиль з метою припинення злочинної практики РФ щодо українських військовополонених і цивільних осіб та забезпечення їхнього негайного обміну «всіх на всіх».


