Стаття - https://civilmedia.mk/ekskluzivno-ambasadorkata-na-ukraina-larisa-dir-za-prashanata-za-bezbednosta-na-hranata-vo-svetot-za-vreme-na-ruskata-vojna-protiv-ukraina/

На 4 септември 2024 година се одржа втората тематска Конференција посветена на реализацијата на точката од Формулата за мир „Безбедност на храната“. На Конференцијата учествуваа претставници на 75 земји-партнери, меѓу кои и претставници на Република Северна Македонија.

Руската агресија против Украина ја продлабочува светската прехранбена криза.

Привремената окупација на територијата на Украина од страна на државата-терорист РФ ѝ нанесе голема штета на Украина – ова ги вклучува и прехранбените ресурси украдени од руските напаѓачи, кои РФ незаконски ги извезува, како и земјоделските површини кои беа насилно напуштени поради руската агресија.

Познато е дека пред почетокот на руската агресија, Украина беше еден од водечките светски извозници на жито.

Животите на околу 400 милиони луѓе ширум светот зависат од украинскиот извоз на храна. Блокадата од страна на русија на поморските патишта во Црното Море по нејзината воена инвазија од големи размери на Украина предизвика невиден скок на меѓународните цени на пченицата, додека минирањето на украинското земјоделско земјиште доведе до огромни загуби за земјоделството.

Украина, имајќи поволни агроклиматски услови и високи приноси на житни култури, може да обезбедува прехранбени производи за значителен дел од светското население и да биде клучен извозник на главните видови земјоделски житни култури и прехранбени производи. Затоа, дури и делумното негово отстранување од глобалниот систем за снабдување со храна го прави системот за безбедност на храна поранлив и нестабилен.

Значајните проблеми предизвикани од руската агресија против Украина доведоа до закани за глобалната безбедност на храната:

1) значително зголемување на цените на храната;

2) масивен инфлаторен скок, пред сè, за земјите со нестабилни економии (на пример, во Северна и Субсахарска Африка).

Украина вложува значителни напори да им го обезбеди на другите земји потребниот обем на земјоделски производи.

Од првиот ден на инвазијата, РФ направи сè што е можно за да ги блокира украинските пристаништа во Црното Море, создавајќи закани за глобалната безбедност на храната. За време на годината на работа на Црноморската иницијатива за жито, Украина извезе приближно 33 милиони тони земјоделски производи, од кои 60% отидоа во земјите во Африка и Азија. На 17 јули 2023 година, РФ се повлече од Иницијативата и почна да ги напаѓа украинските пристаништа каде што се складира жито наменето за извоз. Како резултат на масовните напади по повлекувањето на РФ, уништени се приближно 300.000 тони жито. РФ изврши повеќе од 30 напади со цел уништување на пристанишната инфраструктура на Одеската област. Извозот на товари со жито во земјите од Азија, Африка и Европа е намален за речиси 3 милиони тони месечно.

Украина постојано презема мерки за да спречи глобална криза со храна. Во свое време, Црноморската иницијатива за жито обезбеди постојан пристап до жито за Светската програма за храна.

Намерните разбојнички дејствија на државата агресор РФ да ја користи храната како оружје во војна, намерно да создаде глад за да се изврши притисок врз Украина и земјите од ЕУ, наидоа на отпор и не ја постигнаа својата апсолутна цел, но предизвикаа ризици за состојбата на безбедноста на храната во светот.

Со реализирањето на Формулата за мир предложена од Претседателот на Украина, Володимир Зеленски, а поточно нејзината точка „Безбедност на храната“, Украина останува важен снабдувач на жито и маслодајни култури, масло и други земјоделски производи на светските пазари. Во исто време, земјоделскиот сектор на Украина претрпе големи милионски загуби – неможноста за земјоделство во областите каде што се водеа или се водат воени дејствија, минирани области, како и неексплодирана муниција, разнесувањето на ХЕЦ Каховка, постојаното уништување на пристанишната инфраструктура, намерното уништување од страна на русите на украинските земјоделски производи или нивна кражба – сите овие предизвици мора да се надминат.

Конференцијата, одржана во септември оваа година во Кијив, првенствено се фокусираше на потребата да се гарантира слободата и безбедноста на комерцијалната пловидба во водите на Црноморскиот и Азовскиот басен, деминирање на трговските патишта.

Потребна ни е дополнителна поддршка за програмата „Grain from Ukraine“, обновување на производните капацитети на украинскиот земјоделски сектор.

Потребна ни е поддршката од нашите партнери за да ја постигнеме безбедноста на трговските бродови и да ја заштитиме цивилната пристанишна инфраструктура на Украина, еден од клучните светски производители и добавувачи на храна, кој продолжува верно да ги исполнува своите обврски за време на бруталната руска војна.

Исходот на Конференцијата беше Коминикето за безбедност на храната, кое беше поддржано од 75 учесници на Конференцијата, меѓу кои и Северна Македонија.

***

4-го вересня 2024 року відбулася друга тематична Конференція, присвячена реалізації пункту Формули Миру «Продовольча безпека». Участь у Конференції взяли представники 75-ти країн-партнерів, у тому числі представники Республіки Північна Македонія.

Російська агресія проти України поглиблює світову продовольчу кризу.

Тимчасова окупація державою-терористом РФ територій України спричинила велику шкоду Україні – це і викрадені російськими загарбниками продовольчі ресурси, які РФ незаконно експортує, це і вимушено залишені через російську агресію сільськогосподарські угіддя.

Відомо, що до початку російської агресії Україна була одним із провідних світових експортерів зернових у світі.

Від експорту українських продуктів харчування залежить життя приблизно 400 мільйонів людей у всьому світі. Блокування РФ морських шляхів у Чорному морі після її повномасштабного військового вторгнення в Україну спричинило безпрецедентний стрибок світових цін на пшеницю, а мінування українських сільськогосподарських угідь призвело до величезних збитків для сільського господарства.

Україна, маючи сприятливі агрокліматичні умови, високі врожаї зернових культур, може забезпечувати продуктами харчування значну частину населення світу і бути ключовим експортером основних видів сільськогосподарського збіжжя та продуктів харчування. Ось чому навіть часткове виведення її із системи глобального постачання продовольства робить систему продовольчої безпеки вразливішою і нестабільною.

Суттєві проблеми, які спричинила російська агресія проти України, призвели до загроз глобальній продовольчій безпеці:

1)суттєве збільшення цін на продукти харчування;

2) масштабний інфляційний стрибок, у першу чергу, для країн з нестабільною економікою (наприклад, у Північній та Субсахарській Африці).

Україна докладає значних зусиль, щоб забезпечувати для інших держав необхідний обсяг сільськогосподарської продукції.

З першого дня вторгнення РФ зробила все можливе, щоб заблокувати українські порти у Чорному морі, створюючи загрози глобальній продовольчій безпеці. За рік роботи «Black Sea Grain Initiative» Україна експортувала приблизно 33 млн. тонн сільськогосподарської продукції, 60% обсягів припало на країни Африки та Азії. 17 липня 2023 року РФ вийшла з Ініціативи та почала атакувати українські порти, де зберігається зерно, призначене на експорт. У результаті масованих атак з моменту виходу РФ було знищено орієнтовно 300 тис. тонн зерна. РФ здійснила понад 30 атак, спрямованих на знищення портової інфраструктури Одеської області. Експорт зернових вантажів до країн Азії, Африки та Європи скоротився майже на 3 млн. тонн на місяць.

Україна постійно вживає заходів, щоб запобігати глобальній продуктовій кризі. Свого часу, Чорноморська зернова Ініціатива забезпечила для Всесвітньої продовольчої програми постійний доступ до зерна.

Цілеспрямовані грабіжнецькі дії держави-агресора РФ використати продовольство, як зброю у війні, навмисно створити голод, щоб тиснути на Україну і держави ЄС, зустріли опір і не досягли своєї абсолютної мети, але спровокували ризики для стану продовольчої безпеки у світі.

Реалізовуючи Формулу миру, запропоновану Президентом України Володимиром Зеленським, зокрема її пункт «Продовольча безпека», Україна залишається важливим постачальником зернових та олійних культур, олії та іншої сільськогосподарської продукції на світові ринки. При цьому, аграрний сектор України зазнав масштабних мільйонних збитків – неможливість ведення сільського господарства в районах, де велися або ведуться бойові дії, заміновані території, а також боєприпаси, які не вибухнули, підрив Каховської ГЕС, постійні руйнування портової інфраструктури, навмисне знищення росіянами української сільськогосподарської продукції, або її крадіжка – ці всі виклики потрібно подолати.

Конференція, проведена у вересні цього року у Києві, у першу чергу, акцентувала увагу на необхідності гарантування свободи і безпеки торговельного мореплавства в акваторіях Чорноморського і Азовського басейнів, розмінування торгівельних маршрутів.

Нам потрібна подальша підтримка програми «Grain from Ukraine», відновлення виробничих потужностей українського агросектору.

Нам потрібна підтримка наших партнерів, щоб досягти безпеки торгових суден та захистити цивільну портову інфраструктуру України – одного з ключових виробників та постачальників продовольства у світі, який продовжує сумлінно виконувати свої обов’язки під час жорстокої російської війни.

Результатом Конференції стало Комюніке з продовольчої безпеки, яке було підтримано 75-ма учасниками Конференції, у тому числі і Північною Македонією.