Посилання: https://civilmedia.mk/zaporishkata-atomska-elektrana-pod-ruska-okupatsija-nuklearna-utsena-i-opasen-presedan-za-svetot/

Агресор перетворив найбільшу атомну електростанцію Європи на військову базу та інструмент примусу, тоді як від реакції МАГАТЕ та демократичного світу залежить, чи буде запобігнуто такому збройному контролю, чи він буде мовчазно легітимізований.

Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі електростанцією. Від 4 березня 2022 року ЗАЕС перебуває під тимчасовою окупацією російських збройних сил. Держава-агресор фактично перетворила окуповану Запорізьку АЕС на військову базу.

На території ЗАЕС, де розміщено шість ядерних реакторів, в окремих машинних залах енергоблоків російські окупанти розмістили військову техніку; у підвальних приміщеннях росіяни облаштували склади озброєнь.

Це суперечить позиції, яку неодноразово підтверджувало Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), згідно з якою українські ядерні об’єкти повинні експлуатуватися безпечно та надійно під повним суверенним контролем України.

Захоплення та мілітаризація ЗАЕС перетворили цивільний ядерний об’єкт на інструмент ядерного примусу та шантажу. Російські війська також використовують місто Енергодар та прилеглу територію для військових дій, зокрема для нападів на Нікополь та Марганець, розташовані на протилежному березі Дніпра, що створює додаткові ризики в безпосередній близькості від станції.

На 70-й Генеральній конференції у Відні МАГАТЕ закликала держави-члени вимагати виходу Росії у Запорізької АЕС та запровадити санкції проти «Росатому».

Першопричиною всіх ризиків на Запорізькій АЕС є саме російська військова окупація. Перебуваючи під контролем окупаційних військ, її зв’язок із зовнішнім електропостачанням залишається вразливим, технічне обслуговування обмежене.

Агресивна війна Росії залишається основною причиною безпрецедентних загроз, з якими стикається ЗАЕС. Відсутність зовнішнього електропостачання, зношення обладнання, обмеження щодо технічного обслуговування, ризики виникнення пожеж та тиск на український персонал продовжують підривати безпечну експлуатацію станції. Ці ризики нерозривно пов’язані з умовами, створеними російською окупацією та мілітаризацією об’єкта.

Загрози для ЗАЕС посилює використання рф безпілотників. Крім того, саме російські дрони атакували об’єкти Чорнобильської зони.

Росія також зловживає Єдиною системою обміну інформацією про інциденти та надзвичайні ситуації (Unified System for Information Exchange in Incidents and Emergencies — USIE) МАГАТЕ. USIE — це технічний канал для швидкого обміну оперативною інформацією, а не механізм з’ясування фактів чи встановлення відповідальності. Сам факт поширення повідомлення Росією через USIE не підтверджує його змісту і не надає Росії законних повноважень щодо українського ядерного об’єкта.

Подаючи звинувачення через офіційний канал МАГАТЕ, Росія прагне надати їм більшої вірогідності, представити себе як законну владу над ЗАЕС та підкріпити свою дезінформаційну наративну лінію. Тому надзвичайно важливо розрізняти інформацію, що походить виключно від Росії або від підконтрольного Росії керівництва станції, та факти, незалежно перевірені МАГАТЕ. Поширення інформації через USIE або її відтворення в оновленні Агентства не означає схвалення чи підтвердження з боку Агентства.

Захоплення та мілітаризацію ЗАЕС також слід розглядати в ширшому контексті міжнародних зусиль, спрямованих на запобігання ядерному тероризму та використанню ядерних ризиків як інструменту примусу. Дозвіл державі-окупанту використовувати ризик аварії як зброю та застосовувати неперевірені звинувачення для приховування відповідальності створив би небезпечний прецедент для кожної держави, що експлуатує ядерні об’єкти. Наслідки цього виходили б за межі України, підриваючи довіру до глобальної системи ядерної безпеки та захисту та її ефективність.

Як довго ЗАЕС буде залишатися військовою базою та укриттям для російських окупаційних збройних сил залежить, в тому числі, від того, як МАГАТЕ і демократичний світ реагуватимуть на триваючий російський терор.

Чи відбудеться легітимізація російського збройного контролю над українською атомною станцією - залежить від реакції держав-членів МАГАТЕ, яка має сприяти мирному використанню ядерної енергетики та перешкоджати її використанню у будь-яких військових цілях.

Водночас хорошим знаком і важливим сигналом міжнародної реакції на дії Росії є результати голосування 15 вересня на 70-й сесії Генеральної конференції МАГАТЕ. Цього року держава-агресор Росія не була обрана до складу Генерального комітету Конференції.

Цей результат є свідченням того, що послідовна міжнародна координація може ефективно протидіяти спробам Росії посилювати свій вплив у міжнародних ядерних інституціях та створювати умови для посилення міжнародного тиску задля припинення окупації й мілітаризації Запорізької АЕС та її повернення під повний контроль України.