Посилання: https://civilmedia.mk/nesportsko-odnesuvane-ili-normalizatsija-na-ruskata-agresija/

«Неспортивна поведінка» чи «нормалізація» російської агресії

24 травня, коли Київ та вся Україна оговтувалися після чергової масованої російської атаки ракетами та дронами, було оприлюднене ганебне рішення Європейської гімнастики про скасування всіх санкційних обмежень щодо російських та білоруських спортсменів. У той час, коли українські міста знову зазнавали руйнувань, а цивільні люди ховалися в укриттях, міжнародна спортивна інституція фактично відкрила двері для повноцінного повернення представників держав-агресорок на європейську спортивну арену.

Раніше 18 травня виконком Міжнародної федерації гімнастики під час засідання у Шарм-ель-Шейху ухвалив рішення про повне зняття обмежень для росіян та білорусів. Тобто,  російські та білоруські спортсмени отримають право виступати без будь-яких обмежень — із прапорами, гімнами та національною символікою — у спортивній та художній гімнастиці, стрибках на батуті, акробатиці та аеробіці.

Такої можливості вже ніколи не отримають українські спортсмени, які загинули під російськими ракетами та дронами. Це не просто відсутність рівних умов і можливостей  - це дискримінація. Державі-агресору надаються виключні преференції на участь у змаганнях, на підготовку, на розвиток. Представники держави-агресора РФ можуть бути допущені до змагань, а українські спортсмени, серед яких є ті, які втратили рідних і блиьких, домівки, які вимушені були пересилитися, але все одно потерпають від російських обстрілів – можуть бути дискваліфіковані за «неспортивну» поведінку, якщо не бажатимуть слухати російський гімн.

Якщо б Міжнародна федерація гімнастики/ Європейська гімнастика висунули умови для спортсменів дуржави-агресора – Кремль прпиняє агресивну війну проти України і після припинення ці російські представники-спортсмени матимуть можливість брати участь у спортивних змаганнях -  це ще було б зрозумілим. Але за цих умов – це схвалення, погодження з агресивними діями РФ.

Українська федерація гімнастики заявила, що це рішення “не лише суперечить задекларованим етичним засадам спорту, а й містить ознаки суттєвих правових протиріч із керівними документами самої Міжнародної федерації гімнастики”. Федерація наголосила, що рішення такого масштабу не може ухвалюватися виключно виконавчим органом, оскільки воно стосується фундаментальних питань безпеки, рівності та відповідності Олімпійській хартії.

Втім, і це рішення не стало першим тривожним сигналом. Ще 7 травня 2026 року Виконавча рада Міжнародного олімпійського комітету фактично скасувала рекомендації щодо обмеження участі білоруських спортсменів у міжнародних змаганнях. МОК заявив про необхідність збереження “глобальної спортивної платформи”, де спортсмени можуть виступати незалежно від дій своїх урядів. Таким чином, було демонтовано обмеження, запроваджені після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, попри те, що Білорусь залишається співучасником агресії та надає Росії свою територію й інфраструктуру для ведення війни.

Хочу нагадати, що два тижні тому у порушення положень Договору про нерозповсюдження ядерної зброї РФ та Білорусь мали спільні ядерні навчання. Одна диктатура перетворює іншу диктатуру на свій ядерний плацдарм – у такий спосіб Мінськ перетвоюється на співучасника російського ядерного шантажу. Це має лише посилювати санкційний тиск на держави, які порушують міжнародне право, а не створювати тепличні умови для виправдання військової агресії.

Повторюсь, що особливо небезпечним є те, що цей процес відбувається на тлі триваючої цілеспрямованої варварської війни Росії проти України. Росія вже вбила 663 українських спортсменів та тренерів, 22 представники спортивної спільноти перебувають у полоні, ще 11 вважаються зниклими безвісти. Понад 830 об’єктів спортивної інфраструктури України були зруйновані або пошкоджені. Спортивні комплекси, стадіони, басейни та школи лежать у руїнах. Українські спортсмени продовжують тренуватися в умовах постійної небезпеки, повітряних тривог, обстрілів та обмеженого доступу до спортивної інфраструктури. Багато атлетів були змушені залишити свої домівки і втратили можливість повноцінної підготовки.

Світові спортивні інституції дедалі частіше демонструють готовність поступатися власними принципами під тиском російського впливу, грошей та лобізму. Російські кримінальні гроші намагаються рухати все. Повернення росіян та білорусів на міжнародні змагання подається як “нейтралітет” або “захист права спортсменів”, однак на практиці воно створює умови для поступової «прийнятності» держав, які продовжують вести агресивну війну проти України або є майданчиком для російських злочиннів.

Тенденція поступового зняття обмежень і «нормалізації» присутності Росії та Білорусі у світовому спорті є надзвичайно небезпечною. Те, що подається як “адміністративне рішення”, насправді може бути сигналом про готовність міжнародних структур повернутися до звичного співіснування у форматі business as usual з державою, яка продовжує агресивну війну, масові вбивства цивільного населення, депортацію українських дітей та систематичне руйнування українських міст.

Повернення прапорів, гімнів і державної символіки Росії та Білорусі — це не про спорт. Це про легітимізацію агресії, варсварств, створення ілюзії “нормальності”, якої не може існувати при здоровому глузді. Москва миттєво втішається такою «здобиччю» та використовує такі рішення як «доказ» того, що світ готовий потерпати і терпіти російські злочини без жодної відповідальності.

Міжнародний спорт не може ставати платформою для пропаганди держави-агресора. Особи, пов’язані з російськими та білоруськими військовими структурами, не можуть допускатися до міжнародних змагань у будь-якому статусі. Будь-яка підтримка війни має бути безумовною підставою для дискваліфікації і забуття. Так само неприпустимим є використання “нейтрального” статусу як інструменту поступової реабілітації Росії, поки триває війна.

Україна закликає міжнародну спортивну спільноту, уряди демократичних держав, міжнародні федерації та олімпійський рух не допустити руйнування принципів, на яких будувався світовий спорт після Другої світової війни. Толерування агресора під виглядом “аполітичності спорту” є небезпечним прецедентом, який руйнує саму ідею міжнародної солідарності та відповідальності. Світ не має права звикати до війни і тим більше — повертати агресора до нормального міжнародного життя, поки щодня гинуть люди, руйнуються українські міста та тривають воєнні злочини.

Звертаємося до Федерација на гимнастички спортови на Република Северна Македонија не підтримувати зняття обмежень з російських і білоруських спортсменів у зв’язку з військовою агресією РФ проти України.