• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Mакедонски
Інтерв'ю Посла України Лариси Дір для "CivilMedia"
Опубліковано 04 липня 2025 року о 17:27

Посилання/линк: https://civilmedia.mk/larisa-dir-i-idninata-na-ukraina-i-idninata-na-severna-makedonija-e-vo-evropskata-unija-dve-drzhavi-koi-pripagaat-na-evropskoto-semejstvo/


ЦИВИЛ МЕДИА: Дали Самитот на НАТО во Хаг ги оправда очекувањата на Украина?

ЛАРИСА ДИР: На Самитот на НАТО што се одржа минатата недела во Хаг учествуваше украинска делегација предводена од Претседателот на Украина Володимир Зеленски, кој учествуваше, меѓу другото, на состаноците Украина+НАТО+ЕУ, Украина+НАТО+Е5 (Обединетото Кралство, Германија, Полска, Франција), на Форумот на одбранбени индустрии и одржа низа билатерални средби.

Во секојдневниот живот, очекувањата најчесто ги поврзуваме со постигнување на посакуваните резултати.

Ако земеме максималистички пристап, тогаш за Украина тоа би значело полноправно членство во НАТО, што – за жал – не беше разгледувано за време на овој Самит.

Сепак, вредни се заклучоците и договорените активности наведени во Декларацијата усвоена по Самитот:

  • државите-членки на НАТО ќе продолжат да ја поддржуваат Украина како држава што е неразделив дел од евроатлантската безбедност;
  • до 2035 година, државите на Алијансата треба да постигнат ниво на годишни одбранбени трошоци од 5% од БДП, при што во тие пресметки ќе бидат вклучени и директните придонеси за поддршка на одбранбените капацитети на Украина и развојот на нејзиниот одбранбено-индустриски потенцијал.

Зошто е сето тоа важно?

Одговорот е еден – рф продолжува со неиспровоцирана воена агресија, при што е нотирано дека русија претставува долгорочна закана за безбедноста на Алијансата.

Активизацијата на офанзивни операции од страна на рф и неподготвеноста за прекин на војната го поттикнуваат НАТО да ја зајакне сопствената одбрана и да ја потврди поддршката за Украина.


ЦИВИЛ МЕДИА: Претседателот на Украина Володимир Зеленски неодамна донесе одлука за излез на Украина од Оттавската конвенција за забрана на употреба на противпешадиски мини. Што значи тоа за Украина?

ЛАРИСА ДИР:  Да почнеме од спротивното – што значи за Украина, во услови на воена агресија од страна на рф, совесно да ги почитува меѓународните обврски од Оттавската конвенција?

Таквиот пристап, таквата реалност, го ограничува сувереното право на Украина на самоодбрана, загарантирано со член 51 од Повелбата на ОН.

Од друга страна, рф, која не е потписничка на Оттавската конвенција, масовно користи противпешадиски мини како средство за водење агресивна војна против Украина.


Украина е приморана да ја донесе оваа одлука, имајќи предвид дека има фронтска линија подолга од 1000 километри, а цивилното население секојдневно е подложено на ракетни и дронски напади.

Дури и држави кои не се во војна со рф – како Естонија, Латвија, Литванија, Полска и Финска – на политичко ниво веќе донесоа одлуки за итен излез од Оттавската конвенција.

Украина ја потпиша и ратификуваше оваа Конвенција пред почетокот на вооружената агресија од страна на рф – агресија што резултира со масовна смртност и уништување на украински градови.

Со други зборови, оваа одлука за излез од Конвенцијата претставува одговор на вооружената агресија, зајакнување на одбранбените капацитети на Украина и заштита на украинските граѓани од убиствата и злосторствата на рф.


ЦИВИЛ МЕДИА: Пред неколку дена, за време на годишната сесија на Парламентарното собрание на ОБСЕ, беше објавен извештајот на шведската пратеничка Карина Одебринк во врска со злосторствата на рф поврзани со киднапирањето, депортацијата и русификацијата на украинските деца. Како реагира Северна Македонија на овој злостор на рф?

ЛАРИСА ДИР:  Да, во рамките на Парламентарното собрание на ОБСЕ, госпоѓа К.Одебринк беше назначена за Специјален известувач; целта на извештајот е да се осветли агресивната војна на рф против Украина и да се документираат огромните човечки загуби кои ги претрпе украинскиот народ како резултат на агресијата на рф. Многу го цениме придонесот на Специјалната известувачка К. Одебринк.

Треба да се нагласи дека рф одбива да ѝ достави на Украина или на други меѓународни страни какви било податоци за присилно преместените деца, што практично го оневозможува потврдувањето на точниот број на депортирани деца.

Покрај тоа, рф воспостави криминален механизам за присилно посвојување на украинските деца кои беа однесени од привремено окупираните територии на Украина. За потребите на овие присилни посвојувања, рф брзо усвои законодавство што овозможува забрзана постапка за промена на имињата, местата и датумите на раѓање на децата, што секако го отежнува нивното идентификување и утврдување на нивното вистинско потекло.

Присилното киднапирање и депортацијата на украински деца беа остро осудени од страна на Канцеларијата на Високиот комесар за човекови права на ОН, Советот на Европа и Европската Унија.

Треба да се спомене дека Европскиот парламент на 8 мај 2025 година, со усвојување на Резолуцијата „За враќање на украинските деца присилно преместени и депортирани од страна на русија“, остро ги осуди присилните дејствија на рф и соучеството на Белорусија во суровото постапување со украинските деца, вклучително и убиства, присилно преместување и депортација, незаконско посвојување, сексуално насилство и експлоатација, како и присилна русификација и милитаризација.

Покрај барањето до рф веднаш да ги прекине овие злосторства, Резолуцијата содржи и директен повик до руските федерални и локални органи да овозможат пристап до сите депортирани украински деца.

Односно, меѓународните организации, вклучително и ОБСЕ, ЕУ, Советот на Европа, како и земјите кои се дел од Коалицијата за враќање на децата, вложуваат напори да ги пронајдат киднапираните украински деца и да ги вратат кај нивните семејства. Северна Македонија се приклучи на оваа Коалиција и ја поддржува нејзината работа. Сакам да изразам благодарност и до пратеничката на Собранието на Република Северна Македонија, Моника Зајкова, која ја поддржа кампањата #BringKidsBack.


ЦИВИЛ МЕДИА: Како Украина за време на војната од страна на Русија ги спроведува неопходните реформи за членство во ЕУ?

ЛАРИСА ДИР:  Украина, која во јуни 2022 година доби статус на кандидат за членство во Европската унија, има амбициозна цел да биде целосно подготвена за пристапување кон ЕУ толку брзо колку што тоа е можно во услови на сеопфатна воена агресија од страна на рф  против нашата држава.

Украина продолжува да работи на трите патни карти во областите владеење на правото, реформа на јавната администрација и функционирање на демократските институции.

Треба да се нагласи дека Украина успешно го заврши билатералниот скрининг во ЕУ за Кластерот 1 „Основи на процесот на пристапување во ЕУ“, Кластерот 2 „Внатрешен пазар“ и Кластерот 6 „Надворешни односи“.

Во моментов се започнати билатерални скрининг средби со Европската комисија за Кластерот 4 „Зелена агенда и одржлива поврзаност“.

Украина, меѓу другото, е во процес на приклучување кон Европската агенција за животна средина.

Имаме добра вест – од јануари 2026 година, Украина ќе биде интегрирана во роаминг-зоната на ЕУ, што ќе го олесни користењето на мобилен интернет и за украинските граѓани во земјите на ЕУ, и за граѓаните на земјите на ЕУ кои престојуваат во Украина.

Еден од клучните елементи на евроинтеграцијата на Украина е сеопфатната реформа на системот на правосудство и органите на редот.

Постои План на активности за реформа на органите на редот, кој предвидува институционална и правна унификација; развој на проактивен модел за борба против криминал – со фокус на превенција; дигитална трансформација; заштита на човековите права; поддршка за воените ветерани што се враќаат во служба.

Во услови на исцрпувачка и брутална руска војна, украинците храбро остануваат посветени на исполнување на обврските во рамките на ЕУ – и притоа ја извршуваат најтешката задача – одбраната на државата и заштитата на граѓаните.


ЦИВИЛ МЕДИА: Дали постои соработка и меѓусебна поддршка помеѓу Украина и Северна Македониjа на нивниот пат кон членство во ЕУ?

ЛАРИСА ДИР:  И Северна Македонија исто така чекори по патот на европска интеграција. Направени се бројни позитивни чекори во дигиталната инфраструктура, хармонизацијата на правилата за безбедност на производите, а Северна Македонија се приклучи и кон Единствениот европски платен простор (SEPA).

Значаен настан беше Самитот на лидерите на ЕУ и Западен Балкан, кој неодамна се одржа во Скопје. Знаменито е што од страна на ЕУ беше нагласено дека Европската унија има историска можност да ја обедини Европа преку проширување кон Западен Балкан. Претходно, во мај годинава, во Скопје престојуваше претседателот на Европскиот совет Антониу Кошта, кој високо ги оцени реформските напори на Северна Македонија и потврди дека иднината на Северна Македонија е во ЕУ.

И иднината на Украина и иднината на Северна Македонија е во Европската унија.

Две држави кои припаѓаат на европското семејство.

Имаме што да споделиме, и можеме да се поддржуваме меѓусебно. Убедена сум дека Спогодбата потпишана во јануари 2025 година (Меморандум за соработка во областа на европската интеграција меѓу Вицепремиерот за европска и евроатлантска интеграција на Украина – Министерот за правда на Украина, главен преговарач за членство на Украина во ЕУ и Министерот за европски прашања на РСМ, главен преговарач за членство на Република Северна Македонија во ЕУ) ќе придонесе за одржување на ефикасен дијалог меѓу нашите суверени држави.


***

ЦИВИЛ МЕДИА: Чи виправдав очікування України Саміт НАТО у Гаазі?

ЛАРИСА ДІР:  У Саміті НАТО, що відбувся минулого тижня у Гаазі, взяла участь українська делегація на чолі з Президентом України Володимиром Зеленським, який взяв зокрема участь у зустрічах Україна+НАТО+ЄС, Україна+НАТО+Е5 (Велика Британія, Німеччина, Польща, Франція), у Форумі оборонних індустрій, провів низку двосторонніх зустрічей.

Зазвичай, у буденному житті очікування ми пов’язуємо з настанням бажаних для нас результатів.

Якщо брати вимір максималістський, то для України – це набуття повноправного членства в НАТО, на жаль, під час проведення цього Саміту це не розглядалося.

Але є цінні висновки-напрацювання, закріплені у Декларації, ухваленій за результатами Саміту:

  • держави-члени НАТО продовжать підтримувати Україну як державу, яка є невід’ємною частиною євроатлантичної безпеки;
  • до 2035 року держави Альянсу мають досягти рівня 5% ВВП щорічно. Включення до загального розрахунку оборонних витрат прямих внесків на підтримку обороноздатності України та розвиток її оборонно-промислового потенціалу.

Для чого це все!?

Відповідь одна – рф продовжує неспровоковану воєнну агресію, відповідно зафіксовано, що росія становить довгострокову загрозу безпеці Альянсу.

Активізація наступальних операцій з боку рф, небажання завершувати війну – спонукає Альянс посилити власну оборону і зафіксувати підтримку України.


ЦИВИЛ МЕДИА: На днях Президентом України В.Зеленським було прийнято рішення про вихід України з Оттавської Конвенції про заборону застосування протипіхотних мін. Що це означає для України?

ЛАРИСА ДІР: Почну від зворотного – що означає для України під час військової агресії рф сумлінно дотримуватися міжнародних зобов’язань Конвенції про заборону протипіхотних мін (Оттавська конвенція)?!

Такий перебіг, така реальність, обмежує суверенне право України на самооборону, що передбачено статтею 51 Статуту ООН.

У свою чергу, рф, яка не є учасницею Оттавської Конвенції, широко використовує протипіхотні міни як засіб агресивної війни проти України.

Україна вимушена прийняти таке рішення, бо має лінію фронту більше 1000 кілометрів, а цивільні щодня перебувають під ракетними і дроновими обстрілами.

Навіть не перебуваючи у стані війни з рф, Естонія, Латвія, Литва, Польща та Фінляндія на політичному рівні прийняли рішення про найшвидший вихід з Оттавської Конвенції.

Україна підписала і ратифікувала цю Конвенцію до збройної агресії рф, яке призводить до масової загибелі людей і знищення українських міст.

Тобто цей крок – щодо виходу з Конвенції, це протидія збройній агресії, посилення обороноздатності України, і захист українців від вбивств та звірств рф.


ЦИВИЛ МЕДИА: Днями, під час щорічної сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ, було оприлюднено доповідь шведської депутатки Каріни Одебрінк щодо злочинів рф у викраденні, депортації та русифікації українських дітей. Як Північна Македонія реагує на цей злочин рф? 

ЛАРИСА ДІР: Так, в рамках Парламентської асамблеї ОБСЄ пані К.Одебрінк була призначена Спеціальною доповідачкою; мета доповіді – висвітлити агресивну війну рф проти України та задокументувати величезні втрати українців через агресію рф. Дуже цінуємо внесок Спеціального доповідача К.Одебрінк.

Слід зауважити, що рф відмовляється надавати Україні або іншим міжнародним сторонам будь-які дані про переміщених дітей, що практично унеможливлює підтвердження справжньої кількості депортованих дітей.

Крім того, рф запровадила злочинний механізм примусового усиновлення українських дітей, вивезених з тимчасово окупованих територій України. Під такі примусові усиновлення рф швидко прийняла законодавство для впровадження швидкої процедури зміни імен, міст і дат народження дітей, що звісно ускладнює встановлення їхнього справжнього походження.

Насильницьке викрадення та депортація українських дітей були засуджені Управлінням Верховного Комісара ООН з прав людини, РЄ, ЄС.

Слід зауважити, що Європейський Парламент, 8 травня 2025 року, прийнявши Резолюцію «Щодо повернення українських дітей, примусово переміщених та депортованих росією», рішуче засудив насильницькі дії рф та співучасть Білорусі у жорстокому поводженні з українськими дітьми, включаючи вбивства, примусове переміщення та депортацію, незаконне усиновлення, сексуальне насильство та експлуатацію, а також примусову русифікацію та мілітаризацію.

Крім вимоги до рф негайно припинити цей злочин, ця Резолюція містить пряме звернення і до російських федеральних і місцевих органів надати доступ до всіх депортованих українських дітей.

Тобто міжнародні організації, зокрема ОБСЄ, ЄС, Рада Європи, країни, які створили Коаліцію щодо повернення дітей, докладають зусиль для того, щоб знайти викрадених українських дітей і повернути їх сім’ям. Північна Македонія доєдналася до цієї Коаліції і підтримує її роботу. Хочу подякувати також депутатці Собранія Республіки Північна Македонія Моніці Зайковій, яка підтримала кампанію #Bring Kids Back.


ЦИВИЛ МЕДИА: Як Україна під час війни рф виконує необхідні реформи для набуття членства в ЄС?

ЛАРИСА ДІР: Україна, отримавши у червні 2022 року статус кандидата на членство в ЄС, має амбітну мету бути повністю готовою до вступу в Європейський Союз настільки швидко, наскільки це можливо в умовах повномасштабної воєнної агресії рф проти нашої держави.

Україна продовжує роботу над Трьома дорожніми картами у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій.

Слід зауважити, що Україна успішно завершила двосторонній скринінг у ЄС за Кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС», за Кластером 2 «Внутрішній ринок» і за Кластером 6 «Зовнішні відносини».

На сьогодні розпочато двосторонні скринінгові зустрічі з Європейською Комісією щодо Кластеру 4 «Зелений порядок денний та стале зʼєднання».

Україна зокрема перебуває у процесі приєднання до Європейського агентства з охорони навколишнього середовища.

Також маємо хорошу новину – з січня 2026 року Україна буде інтегрована до роумінгової зони ЄС, що полегшить користування мобільним інтернетом і українцям в країнах ЄС, і громадянам країн ЄС, які перебувають в Україні.

Одним з ключових елементів євроінтеграції України є комплексна реформа правоохоронної системи.

Є План заходів з реформування органів правопорядку, яким передбачено інституційну та правову уніфікацію; розвиток проактивної моделі протидії злочинності – основний фокус на запобігання злочинам; цифрова трансформація; захист прав людини; підтримка ветеранів війни, які повертаються до служби.

В умовах виснажливої жорстокої російської війни, українці мужньо залишаються вірними виконанню зобов’язань у рамках ЄС – при цьому виконуючи надскладне завдання – оборона держави і захист громадян.


ЦИВИЛ МЕДИА: Чи є щось спільне між Україною і Північною Македонією, які йдуть до ЄС?

ЛАРИСА ДІР: Північна Македонія теж рухається шляхом європейської інтеграції. Зроблено чимало позитивних кроків у цифровій інфраструктурі, гармонізації правил безпеки продукції, і Північна Македонія приєдналася до Європейського платіжного простору SEPA.

Важливою подією став Саміт лідерів ЄС та Західних Балкан, який днями проходив у Скоп’є. Знаменно, що збоку ЄС було наголошено, що ЄС має історичну можливість об’єднати Європу завдяки розширенню на Західні Балкани.

До цього, у травні цього року до Скоп’є приїздив Президент Європейської Ради А.Кошта, який високо оцінив реформаторські зусилля Північної Македонії, підтвердив, що майбутнє Північної Македонії лежить в ЄС.

І майбутнє України і майбутнє Північної Македонії в ЄС.

Дві країни, яким належить бути в європейській родині.

Нам є чим поділитися і підтримати один одного. Впевнена, що Угода, укладена у січні 2025 року (Меморандум про співробітництво у сфері європейської інтеграції між Віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністром юстиції України, головним переговірником щодо членства України в ЄС та Міністром з європейських питань РПМ, головним переговірником щодо членства Республіки Північна Македонія в ЄС) допоможе підтримувати ефективний діалог між нашими суверенними державами.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux