Посилання/линк: https://civilmedia.mk/tribunal-za-drzhavata-agresor-ruskata-federatsija/

Во спротивност со Повелбата на Обединетите нации, Руската Федерација изврши злосторство на агресија против Украина, кое сè уште трае. Одлуката да се извршат овие злосторства ја донесоа конкретни лица – политичкото раководство на Руската Федерација, односно одговорноста за ова злосторство во рамките на Специјалниот Трибунал треба да ја понесат оние кои извршуваат владини функции во Кремљ.

Специјалниот Трибунал ќе биде основан во рамките на Советот на Европа со соодветен мандат.

Барањето за создавање на Специјалниот Трибунал беше поднесено од страна на Украина на 13 мај 2025 година.

На 25 јуни 2025 година, Претседателот на Украина Володимир Зеленски и Генералниот секретар на Советот на Европа Ален Берсе ја потпишаа Спогодбата за создавање на Специјалниот Трибунал за злосторството на агресија против Украина, вклучително и Статутот на Специјалниот Трибунал.

Ден претходно, на 24 јуни 2025 година, Парламентарното собрание на Советот на Европа, усвојувајќи ја Резолуцијата „Правни аспекти и аспекти на човековите права на агресијата на Руската Федерација против Украина“ (Legal and human rights aspects of the Russian Federation’s aggression against Ukraine), го поддржа создавањето на Специјалниот Трибунал, нагласувајќи дека ниту еден мировен договор не смее да го легализира заземањето на украинските територии. ПССЕ ја потврди својата цврста поддршка за независноста, суверенитетот и територијалниот интегритет на Украина во рамките на меѓународно признатите граници, вклучително и Крим и привремено окупираните територии.

Особено ја цениме позицијата на Северна Македонија, која ја поддржа горенаведената Резолуција на ПССЕ.

До моментот на усвојување на оваа Резолуција и потпишувањето на Договорот, и правниците и политичарите мораа да поминат повеќегодишен пат на трпелива работа и носење политички одлуки. На 19 јануари 2023 година, Европскиот парламент усвои резолуција за создавање на Трибунал (Резолуција за основање на Трибунал за кривично дело агресија против Украина / Resolution on the establishment of a tribunal on the crime of aggression against Ukraine).

Тогаш, Европскиот парламент изјави дека ѕверствата извршени од страна на руската војска во Буча, Ирпин и многу други украински градови сведочат за бруталноста на војната и ја истакнуваат важноста на координираното делување на меѓународната заедница за да се изведат виновните пред правдата.

На 21 ноември 2022 година, Парламентарното собрание на НАТО, со усвојување на Резолуцијата бр. 478 „ Војната на Русија против Украина: Економски последици и одговори“ (Russia’s war on Ukraine: Economic consequences and responses), меѓу другото, повика на создавање на Специјален Меѓународен Трибунал за злосторството на агресија од страна на рф.

Важно е да се напомене дека Трибуналот ќе има меѓународна правна личност и ќе обезбеди правда како независна институција на меѓународното право, која, согласно претходниот договор, ќе биде сместена во Холандија – се планира склучување на соодветен договор помеѓу Советот на Европа и Холандија.

Специјалниот трибунал е воспоставен за време на руската војна, а не по неа. Статутот на Специјалниот трибунал – што е од особено значење – предвидува можност за истражување на злосторствата на агресија од 2014 година, а не само од февруари 2022 година.

Според одредбите на Статутот, кривично може да бидат гонети лицата кои ја сносат највисоката одговорност за злосторството на агресија против Украина – особено претставници на највисокото политичко и воено раководство на рф, вклучително и шефот на државата, шефот на владата, министерот за надворешни работи и други службени лица кои имале реално влијание врз донесувањето одлуки.

Специјалниот Трибунал за злосторството на агресија против Украина ќе има мандат да ги гони највисоките државни функционери за злосторството агресија, што се однесува на донесување одлука за употреба на вооружена сила против друга држава, со што се прекршува Повелбата на ОН. Треба да се напомене дека Статутот предвидува можност за водење на судска постапка in absentia – односно во отсуство на обвинетиот (со исклучок на претседателот, премиерот и министерот за надворешни работи на Руската Федерација додека се на функција).

Меѓународниот кривичен суд ќе продолжи со истраги за воени злосторства, злосторства против човештвото и геноцид извршени во Украина.

Би сакала да потенцирам дека на 9 мај 2025 година, министрите за надворешни работи и раководството на ЕУ ја изразија својата политичка поддршка за создавање и почеток на работата на Специјалниот Трибунал за злосторството агресија на русија против Украина – меѓу нив и министерот за надворешни работи и надворешна трговија на Северна Македонија, која уште пред неколку години се приклучи на Основна група за Специјалниот трибунал за злосторството агресија против Украина (Core Group on the Special Tribunal for the Crime of Aggression against Ukraine).

Ја цениме поддршката на Северна Македонија, која ѝ помага на Украина од првиот ден на целосната воена агресија на рф против Украина.

***

Трибунал для держави-агресора рф

У порушення Статуту ООН, рф вчинила злочини агресії проти України, який триває і дотепер. Рішення вчинити злочини агресії було прийнято конкретними особами – політичним керівництвом рф,. тобто відповідальність за цей злочин, у рамках Спеціального Трибуналу, має настати для тих, хто обіймає владні посади у кремлі.

Спеціальний Трибунал буде створено у рамках Ради Європи з відповідним мандатом.

Запит на створення Спеціального Трибуналу було подано Україною 13 травня 2025 року.

25 червня 2025 року Президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали Угоду про створення Спеціального Трибуналу щодо злочину агресії проти України, включаючи Статут Спеціального Трибуналу.

Напередодні, 24 червня 2025 року Парламентська асамблея Ради Європи, схваливши Резолюцію «Legal and human rights aspects of the Russian Federation’s aggression against Ukraine», підтримала створення Спеціального Трибуналу, зазначивши, що жодні мирні домовленості не можуть легалізувати захоплення українських територій. ПАРЄ підтвердила незмінну підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів, включно з Кримом і тимчасово окупованими територіями.

Дуже цінуємо позицію Північної Македонії, яка підтримала вищезгадану Резолюцію ПАРЄ.

До моменту ухвалення цієї Резолюції і до укладеної Угоди і юристам, і політикам довелося долати кількарічний шлях кропіткої роботи і прийняття політичних рішень. 19 січня 2023 року Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо створення Трибуналу (Resolution on the establishment of a tribunal on the crime of aggression against Ukraine).

Європарламент тоді заявив, що звірства, вчинені військовими у Бучі, Ірпені та багатьох інших українських містах, свідчать про жорстокість війни і підкреслюють важливість скоординованих дій міжнародної спільноти для притягнення винних до відповідальності.

21 листопада 2022 року Парламентська асамблея НАТО, прийнявши Resolution №478 «Russia`s war on Ukraine: Economic consequences and responses», серед іншого, закликала створити Спеціальний Міжнародний Трибунал щодо злочину агресії рф.

Слід зауважити, що Трибунал матиме міжнародну правосуб’єктність і забезпечить правосуддя як незалежна інституція міжнародного права, яка, за попередньою домовленістю, буде розміщена у Нідерландах – планується укласти відповідний договір між Радою Європи і Нідерландами.

Спеціальний Трибунал створено під час російської війни, а не після. Статут Спеціального Трибуналу – що дуже важливо – передбачає можливість розслідування злочинів агресії з 2014 року, не лише з лютого 2022 року.

До кримінальної відповідальності, відповідно до положень Статуту, можуть бути притягнуті особи, які несуть найвищу відповідальність за злочин агресії проти України – зокрема представники вищого політичного та військового керівництва рф, включно з главою держави, главою уряду, міністром закордонних справ та іншими посадовими особами, які мали реальний вплив на ухвалення рішень.

Спеціальний Трибунал щодо злочину агресії проти України матиме мандат переслідувати у судовому порядку найвищих посадовців за злочини агресії, який стосується рішення застосувати збройну силу проти іншої держави, порушуючи Статут ООН. Слід звернути увагу на те, що Статутом передбачено можливість проведення заочного процесу – розгляду справ «in absentia» - за відсутності обвинуваченого (за винятком президента, глави уряду та міністра закордонних справ рф поки вони займають посади).

Міжнародний Кримінальний суд продовжить розслідувати воєнні злочини, злочини проти людяності та геноциду в Україні.

Хотіла б звернути увагу на те, що 9 травня 2025 року керівники зовнішньополітичних відомств та керівництво ЄС висловили політичну підтримку створенню і запуску роботи Спеціального Трибуналу щодо злочину агресії рф проти України – серед них і очільник Міністерства закордонних справ і зовнішньої торгівлі Північної Македонії, яка ще декілька років тому увійшла до Core Group on the Special Tribunal for the Crime of Aggression against Ukraine.

Цінуємо підтримку Північної Македонії, яка надає допомогу Україні з перших днів широкомасштабної військової агресії рф проти України.