Посилання:  https://civilmedia.mk/ambasadorkata-larisa-dir-za-tsivil-ukraina-ja-brani-svojata-evropska-idnina-i-prodolzhuva-so-reformite-vo-uslovi-na-vojna/

Україна вступила в нову фазу процесу європейської інтеграції, водночас продовжуючи захищатися від повномасштабної російської агресії. Відкриття першого переговорного кластера з Європейським Союзом означає історичний крок уперед. У той самий час Росія продовжує інтенсивні ракетні та безпілотні атаки на українські міста, цивільне населення, культурну спадщину та критичну інфраструктуру.

У цьому контексті ЦИВІЛ поспілкувався з Послом України в Республіці Північна Македонія Ларисою Дір про європейський шлях України, реформи в умовах війни, російську агресію та необхідність рішучої, практичної й довгострокової відповіді демократичних держав.

ДЖАБІР ДЕРАЛА / ЦИВІЛ МЕДІА: Україна відкрила перший із шести переговорних кластерів на шляху до членства в Європейському Союзі в умовах, коли країна одночасно захищається від жорстокої повномасштабної російської агресії. Що означає це рішення для України, а також для Європи загалом? 

ПОСОЛ ЛАРИСА ДІР: 15 червня в Люксембурзі, на конференції Ради ЄС, було відкрито перший із шести переговорних кластерів на шляху України до членства в Європейському Союзі. Це справді історичне рішення не лише для України, а й для всієї Європи. Відкриття першого кластера вступних переговорів України та Молдови з ЄС є чітким сигналом, що просування на шляху до ЄС неможливо зупинити. 

Ухвалене рішення є визнанням зусиль України у впровадженні реформ і підтверджує відданість Європейського Союзу принципу розширення, заснованого на заслугах. Україна рухається до членства в Європейському Союзі в умовах, яких не проходила жодна інша країна-кандидат: під час повномасштабної війни, під щоденними ракетними та безпілотними атаками, захищаючи своїх громадян, державні інституції та демократичний вибір. Це титанічні зусилля.

ЦИВІЛ МЕДІА: Європейський шлях України розпочався в драматичних обставинах — невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення. Які основні віхи цього шляху до нинішнього етапу? 

ПОСОЛ ЛАРИСА ДІР: Україна наполегливо працювала, щоб досягти цього етапу. Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі наприкінці лютого 2022 року, лише через кілька днів після початку повномасштабної, неспровокованої та невиправданої агресії Росії. У червні 2022 року всі держави-члени ЄС підтримали рішення про надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу.

У грудні 2023 року лідери Європейського Союзу погодилися відкрити переговори про вступ з Україною, які були офіційно розпочаті на Першій міжурядовій конференції в червні 2024 року.

У 2025 році наша держава продемонструвала вагомі результати на шляху до європейської інтеграції.

Україна завершила скринінг у рекордно стислі строки, розробила та впроваджує дорожні карти реформ і готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів. Крім того, країна отримала найвищі оцінки за останні три роки від Європейської комісії в рамках Пакета розширення за 2025 рік.

ЦИВІЛ МЕДІА: Попри війну, Україна продовжує реформи, які є ключовими для європейської інтеграції. У яких сферах досягнуто найбільшого прогресу на шляху до ЄС? 

ПОСОЛ ЛАРИСА ДІР: Україна досягла прогресу в кількох важливих сферах, серед яких реформа судової системи, розвиток функціональної ринкової економіки, боротьба з відмиванням коштів, модернізація державного управління та захист прав національних меншин.

За кожною з цих сфер стоять конкретні результати. У сфері верховенства права було відновлено роботу ключових органів судового врядування та продовжено реформу судової системи відповідно до рекомендацій Європейського Союзу.

У сфері боротьби з корупцією Україна забезпечила безперебійне функціонування незалежних антикорупційних інституцій навіть в умовах воєнного стану. Європейська комісія відзначила подальше зміцнення антикорупційної системи та результати роботи Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду у справах, пов’язаних із корупцією на високому рівні.

У сфері державного управління Україна продовжує впровадження реформи публічної адміністрації, цифровізацію державних послуг та наближення державної служби до стандартів Європейського Союзу.

Важливим досягненням також є виконання рекомендацій щодо захисту прав національних меншин та внесення відповідних змін до законодавства.

Особливо важливо, що цих результатів було досягнуто в умовах повномасштабної війни. Європейська комісія підтвердила готовність України до відкриття Кластера 1 «Основи», водночас відзначивши прогрес і в інших сферах переговорного процесу.

ЦИВІЛ МЕДІА: Кластер «Основи» вважається фундаментом усього переговорного процесу. Чому його відкриття є настільки важливим для подальшого просування України до членства в ЄС? 

ПОСОЛ ЛАРИСА ДІР: Кластер «Основи» має ключове значення для всього переговорного процесу, оскільки охоплює фундаментальні сфери, які становлять основу функціонування демократичної держави та є базою для просування переговорів в інших сферах. Його відкриття створює необхідні передумови для подальшого динамічного просування переговорів щодо членства України в Європейському Союзі.

Саме тому для відкриття цього кластера Україна провела наймасштабнішу підготовчу роботу.

Мета України — повністю завершити узгодження національного законодавства з правом Європейського Союзу до 2027 року, враховуючи також можливі перехідні періоди.

Уряд України ухвалив та впроваджує три стратегічні дорожні карти — у сфері верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій, а також План дій щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин, тобто спільнот.

ЦИВІЛ МЕДІА: Україна також підготувала комплексну програму з наближення законодавства до права ЄС. Що охоплює ця програма і чи існує простір для обміну досвідом із Північною Македонією? 

ПОСОЛ ЛАРИСА ДІР: Одним із найважливіших досягнень стала підготовка комплексної програми з наближення законодавства до права Європейського Союзу.

Кабінет Міністрів України затвердив Національну програму адаптації законодавства України до права Європейського Союзу, тобто до acquis ЄС. Програма є одним із ключових елементів процесу вступу до Європейського Союзу.

Документ містить 1 875 завдань, які передбачають імплементацію понад 1 600 правових актів Європейського Союзу. Усі заходи об’єднані в документі обсягом понад тисячу сторінок. Програма визначає, які правові акти Європейського Союзу мають бути імплементовані, встановлює чіткі строки їх виконання та визначає відповідальних виконавців.

Фактично йдеться про найбільший і наймасштабніший план реформ в Україні, який охоплює всі ключові сфери державної політики та економіки.

Координацію та моніторинг виконання Програми здійснюватиме Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції.

Також хотіла б зазначити, що в січні 2025 року між Віцепрем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — Міністеркою юстиції України та головною переговірницею щодо вступу України до ЄС, і Міністром з європейських справ та головним переговірником щодо вступу Республіки Північна Македонія до ЄС був підписаний Меморандум про співробітництво у сфері європейської інтеграції.

Стаття 3 цього Меморандуму передбачає створення Спільної робочої групи. Ми готові забезпечити функціонування Спільної робочої групи та із задоволенням співпрацюватимемо з македонською стороною, зважаючи на те, що наші дві дружні держави мають спільну мету — повноправне членство в Європейському Союзі.

ЦИВІЛ МЕДІА: Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що Україна готова швидко просуватися в процесі вступу до Європейського Союзу. Після відкриття першого кластера якими мають бути наступні кроки?

ПОСОЛ ЛАРИСА ДІР: Так, Президент України Володимир Зеленський наголосив, що відкриття першого кластера є серйозним кроком уперед для України, але ми не зупиняємося на цьому. Наша мета — упродовж наступних тижнів і місяців відкрити також решту п’ять кластерів, і ми продовжимо працювати над цим.

Наступним кроком має стати збереження нинішньої динаміки, відкриття нових кластерів та забезпечення того, щоб процес залишався заснованим на заслугах, справедливим і політично достовірним.

Україна не шукає коротких шляхів. Наша держава залишається відданою підходу, заснованому на заслугах, відповідно до якого прогрес у переговорах має оцінюватися на основі результатів проведених реформ.

Наступним етапом буде виконання визначених завдань у межах Кластера 1 «Основи» та підготовка до відкриття наступних переговорних кластерів. Ми очікуємо на відкриття всіх інших переговорних кластерів без зволікань, оскільки всі необхідні передумови виконані, що було підтверджено також Європейською комісією.

Ми залишаємося зосередженими на проведенні реформ, зокрема в таких сферах: верховенство права та незалежність судової системи; боротьба з корупцією та зміцнення незалежних антикорупційних інституцій; функціонування демократичних інституцій та залучення громадянського суспільства; реформа державного управління; захист фундаментальних прав і свобод людини; правосуддя, свобода та безпека; розвиток ринкової економіки та забезпечення макрофінансової стабільності; прозорість державних закупівель; статистика та фінансовий контроль.

Ці реформи потрібні насамперед Україні та нам — українцям. Вони зміцнюють верховенство права, покращують якість державного управління, зменшують ризики корупції та недовіри, роблять державу більш передбачуваною для громадян, надійнішою для партнерів і зрозумілішою для бізнес-спільноти, що особливо важливо в процесі відбудови країни та залучення інвестицій.

Наша спільна мета з Європейським Союзом — повноправне членство України в Європейському Союзі.

ЦИВІЛ МЕДІА: Україна проходить цей процес в безпрецедентних умовах — під постійними російськими атаками, які мають величезні людські, інфраструктурні та економічні наслідки. Як ці обставини впливають на європейський шлях України? 

ПОСОЛ ЛАРИСА ДІР: Україна продовжує рухатися шляхом європейської інтеграції та демонструє прогрес у впровадженні необхідних реформ. Водночас важливо оцінювати ці досягнення з урахуванням безпрецедентних обставин, у яких перебуває наша держава. Цими обставинами є російська війна та 1 577 днів повномасштабної російської агресії проти України.

Україна проводить реформи та наближає своє законодавство до стандартів Європейського Союзу під постійними російськими атаками. Лише в період з 8 по 14 червня Росія випустила по Україні понад 1 920 ударних безпілотників, майже 1 790 керованих авіаційних бомб та 17 ракет різних типів. За цими страшними цифрами стоять людські життя, поранені люди, зруйнована інфраструктура та спалена земля.

Війна створює серйозні виклики. Від жовтня 2025 року Росія пошкодила понад 9 ГВт генеруючих потужностей теплоелектростанцій, гідроелектростанцій та когенераційних установок. Близько 22 відсотків території України — понад 133 000 км² — потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами.

Росія також систематично атакує українську портову інфраструктуру та намагається підірвати експортний потенціал країни. Станом на 1 червня було пошкоджено або зруйновано 726 об’єктів портової інфраструктури та щонайменше 158 цивільних суден. Попри це Україна залишається надійним постачальником сільськогосподарської продукції та важливим чинником продовольчої безпеки Європи.

Україна не лише захищається у найбільшій війні в Європі з часів Другої світової війни, а й одночасно проводить реформи, відбудовує державу та продовжує виконувати критерії для членства в Європейському Союзі.

ЦИВІЛ МЕДІА: Водночас Росія продовжує масовані атаки на українські міста, цивільне населення, енергетичну та критичну інфраструктуру. Як мають реагувати демократичні держави на ці атаки? 

ПОСОЛ ЛАРИСА ДІР: Відповідь має бути рішучою, практичною та довгостроковою. По-перше, Україна потребує засобів для захисту свого неба та своїх громадян. По-друге, санкції мають бути додатково посилені та неухильно виконуватися, особливо ті, що спрямовані проти російського військово-промислового комплексу, доходів від енергоносіїв, російського «тіньового флоту» та ланцюгів постачання. По-третє, відповідальність має залишатися в центрі міжнародної політики. Воєнні злочини не повинні бути ані нормалізовані, ані забуті. 

Засудження є важливим, але його недостатньо. Росія розуміє мову тиску. Цей тиск має бути політичним, економічним, військовим, правовим і дипломатичним.