Посилання: https://civilmedia.mk/spetsijalen-tribunal-za-krivichnoto-delo-agresija-na-rf/

У ніч з 15 на 16 квітня 2026 року РФ здійснила масовану атаку на українські міста із застосуванням балістичних і крилатих ракет та дронів різних типів.

Під страшними ударами знову опинилися Київ, Одеса, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Херсонщина. Цього разу цинічний наказ військового російського керівництва на застосування зброї забрав життя 17 людей, серед яких дитина, десятки людей отримали поранення різного ступеня і травми.

Росіяни, роблячи ставку на війну, докладаючи великих зусиль зламати опір українських військових на фронті, вдаються до щоденного повітряного терору проти цивільних людей. Особливо у нічний час російські варвари намагаються активно наносити удари по житлових будинках, щоб вбити якомога більше людей. Армія держави-агресора РФ продовжує тактику нанесення подвійного удару по одній цілі (житловому будинку), коли туди прибувають рятувальники, пожежники та медичні бригади.

Російська жорстокість має бути покарана, і РФ, яка незаконно все ще займає постійне місце в Раді Безпеки ООН, має бути притягнута до відповідальності.

Оцінюючи сукупний вплив повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну на права людини та захист цивільних осіб,  Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні у лютому 2026 року констатувала, що «від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації у лютому 2022 року за чотири роки бойових дій загинуло понад 15 000 і було поранено понад 41 000 цивільних осіб, мільйони людей вимушені були переїхати; пошкодження й руйнування зазнало цивільне майно та інфраструктура. У 2025 та 2026 роках шкода цивільному населенню помітно зросла: загинуло та було поранено більше цивільних осіб, ніж у 2023 і 2024 роках, а цивільне населення по всій країні зіткнулося з тяжкими наслідками безперервних і систематичних атак на енергетичну інфраструктуру України».

РФ продовжує вчиняти злочини і на тимчасово окупованих територіях України, порушуючи тим самим норми гуманітарного права.

Після початку повномасштабного вторгнення окупаційна влада РФ зруйнувала українську систему державного управління, місцеві адміністрації, правосуддя та «відмінила» українську освіту.

Росіяни зі зброєю принесли на тимчасово окуповані території України «русскій мір», запровадивши російські системи. Як зазначила Моніторингова місія ООН з прав людини, окупаційна влада Російської Федерації на окупованій території України:

• повністю запровадила системи державного управління, правоохоронних органів, судочинства, адміністрації та освіти Російської Федерації;
• примушувала мешканців отримувати громадянство Російської Федерації;
• піддавала мешканців примусовій мобілізації та пропаганді з метою залучення до лав Збройних сил Російської Федерації;
• конфісковувала приватну власність;
• позбавляла дітей можливості здобувати українську освіту українською мовою;
• піддавала дітей російсько-патріотичному вихованню, мілітаризації та пропаганді війни;
• примусово переміщувала дітей у межах окупованої території або депортувала їх до Російської Федерації.   

Створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України для притягнення вищого політичного та військового керівництва РФ до відповідальності за цей злочин є важливим інструментом для забезпечення справедливості і безпеки.

Угода між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та його Статут є більше, ніж просто міжнародний договір. Це – встановлення відповідальності для кремлівського керівництва за те, що щоденно віддаються накази вбивати людей.

Україна має підтримку – держави-учасниці Ради Європи (і не лише) підтримують запуск роботи Спеціального трибуналу, приєднуючись до Розширеної часткової угоди щодо Керівного комітету Спеціального трибуналу. Цінуємо позицію Північної Македонії, яка від самого початку підтримала створення Спеціального трибуналу, і маємо надію, що, як член Ради ООН з прав людини, вона оголосить про свій намір приєднатися до Розширеної часткової угоди, як це вже зробили 20 держав, в тому числі 19 держав-членів Ради Європи. У травні 2026 року цю Угоду буде винесено на голосування Комітету міністрів Ради Європи. Це буде важливою подією, оскільки з часів Нюрнберзького процесу це буде перший подібний міжнародний прецедент, що має забезпечити невідворотність покарання керівництва держави-агресора РФ за злочин агресії.