Меморандум
4 березня 2014 р., коментуючи ситуацію із дотриманням Росією гарантій територіальної цілісності України згідно із Будапештським меморандумом від 5 грудня 1994 р., Президент РФ В.Путін заявив «Коли ми зазначаємо, що це антиконституційний переворот, то нам кажуть: ні, це не збройне захоплення влади, це революція.
А якщо це революція, то тоді мені важко не погодитися з деякими нашими експертами, які вважають, що на цій території виникає нова держава».
«А з цією державою, щодо цієї держави ми жодних зобов’язуючих документів не підписували», – підкреслив В. Путін.
Отже, за логікою президента РФ для нинішньої України від Росії не може бути гарантій згідно з Будапештським меморандумом.
Однак 1 квітня 2014 року МЗС РФ зробило заяву про те, що «ми в Будапешті не брали на себе зобов’язання примушувати частини України залишатися в її складі проти волі їхнього населення.
Після оголошення своєї незалежності Республіка Крим провела демократичний референдум, під час якого майже 97 % народу Криму висловилися за входження своєї країни в Російську Федерацію»,
«Але це вже інша історія, яка ніякого стосунку ні до Будапештського меморандуму, ні до України не має», – заявили в міністерстві.
Одразу виникає запитання – до якої з Україн, оскільки, судячи із Заяви, все-таки Росія визнає нинішню Українську державу стороною Меморандуму, яка виникла за її ж твердженням після 21 лютого 2014 року, оскільки посилається на Меморандум, підписаний попередньою Україною, якої начебто вже немає.
«В державі датській завелася гнилизна» - так би прокоментував цю ситуацію хоробрий офіцер Марцелл, дійова особа безсмертного «Гамлета».
Хоча і він все-таки б здивувався, оскільки йому довелося мати справу лише з Привидом короля, а не одночасно з ними обома.
Здається, що питання ставлення РФ до України слід розглядати в іншій площині, далекій від політичної або економічної.
Безумовно посилює це враження інший пункт вищезгаданої заяви, в якому МЗС РФ з гордістю відзначило, що Росія жодним чином не порушувала зобов’язання перед Україною не застосувати та не загрожувати застосуванням ядерної зброї проти неядерних держав.
Коментарі, як то кажуть, зайві. Ще тільки цього не вистачало…
Можна було б розглядати таку ситуацію з точки зору першоквітневого жарту, якби не знати, що за результатами опитування, проведеного 21-24 березня соціологічною компанією «Левада-центр», 74% російських громадян готові підтримати «дії керівництва своєї держави» в разі початку військового конфлікту між Російською Федерацією і Україною.
Мимоволі спадає на думку монолог канцлера Німеччини Т.Бетман-Гольвега перед послом Великобританії 4 серпня 1914 р., коли німецькі війська вже перетнули кордон Бельгії і отримали відповідний ультиматум британської сторони.
«Німеччина, наш імператор і уряд миролюбні» - сказав він, звинувачуючи Великобританію у розв’язуванні світової війни.
Російські війська, до речі, продовжують перебувати поблизу кордонів України.